Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. О перспективах молодых ученых

  2. Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії

  3. Новое в эпилептологии

  4. Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології

  5. Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение

  6. Життя на межі: стрес, травма та психопатологія

  7. Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології

  8. Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?

  9. Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта

  10. Депрессивные расстройства у детей и подростков

  11. Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини

  12. Принципи терапії непсихотичних психічних розладів у пацієнтів із хронічним больовим синдромом: від комплексної діагностики до комплексної курації

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих

  14. Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом

Новое в эпилептологии

Рубрику ведет:

Владимир Игоревич Харитонов –

заведующий детским отделением Киевской городской клинической психоневрологической больницы № 1 имени академика Павлова, действительный член Европейской академии эпилептологии (EUREPA) и Международной ассоциации детских неврологов (ICNA)

Адрес для корреспонденции:

vkharytonov69@ukr.net

Уважаемые коллеги, хочу представить вашему вниманию обзор статьи R.S. Fisher et al. «Operational classification of seizure types by the International League Against Epilepsy: Position Paper of the ILAE Commission for Classification and Terminology», опубликованной в журнале Epilepsia (2017;58(4):522-530), в которой авторы рассматривают вопросы, посвященные операционной классификации типов припадков.

В 2010 г. Международная противоэпилептическая лига (ILAE), с помощью комиссии по классификации и терминологии, разработала новую классификацию эпилепсии. Предложенные изменения до настоящего времени активно обсуждаются специалистами в сфере эпилептологии. Одним из важных моментов, является определение типов припадков.

В 2015 г. была создана специальная группа для подготовки рекомендаций по классификации припадков. Впервые описания эпилептических приступов проводилось еще во времена Гиппократа. Используемая в наши дни классификация, согласно которой припадки подразделяются по их клинической картине, была предложена в 1964 г.

На сегодняшний день известно, что дебют определенных видов припадков связан со специфическим возрастом и зависит от зрелости головного мозга. Предыдущие классификации базировались на анатомических факторах. Результаты современных исследований изменили представление о патофизиологических механизмах судорог и подтвердили, что быстрое вовлечение нейрональных сетей не является достаточным для того, чтобы быть основой для классификации.

В 1981 г. Комиссия Международной противоэпилептической лиги, во главе с Фредом Дрейфусом и Киффини Пенри, проанализировала сотни видео-ЭЭГ записей эпилептических припадков. В результате были разработаны рекомендации по классификации судорог, согласно которым они подразделялись на парциальные и генерализованные, простые и сложные парциальные, а также на различные специфические (симптоматические) генерализованные припадки. На сегодняшний день данный подход остается широко используемым, однако с некоторыми изменениями в терминологии и классификации припадков.

Авторы нового варианта решили создать классификацию не только на основе наблюдений за изменением иктального поведения, но и опираясь на результаты клинического опыта, а также на дополнительные данные о типах припадков.

Целью классификаций, предложенных в 2001 и 2006 гг., было определить уникальные диагностические особенности (этиологические, терапевтические и прогностические) таким образом, что в случае, если синдромальный диагноз невозможно установить, терапия и прогноз будут основаны на типе припадков. Подобный подход позволил бы сгруппировать относительно чистые когорты пациентов для выявления этиологии, включая генетические факторы, исследовать фундаментальные механизмы задействованных нейрональных сетей.

Комиссия Международной лиги предложила термин «операционная классификация», поскольку в настоящее время наука об эпилепсии не может дать всех необходимых ответов. В условиях отсутствия полной научной классификации, Комиссия рекомендовала взять за основу операционной классификации, модифицированную общую организацию классификации 1981 г.

Одним из важных вопросов, остается определения термина «припадок». Так, припадок определяется как «транзиторное возникновение знаков и/или симптомов, возникающих вследствие патологической или синхронной нейрональной активности головного мозга. Первая задача клинициста – это определить имеет ли клиническое событие характеристики эпилептического припадка, а не одного из многих имитаторов. Следующий шаг – классификация типа припадка.

По мнению Комиссии, тип припадка – это полезное группирование характеристик эпилептического приступа с целью оптимизировать коммуникацию между специалистами, что может помочь в обучении и проведении исследований. При упоминании типа припадка специалисту необходимо представить специфическую картину, иногда с возможными подкатегориями или вариациями. Выбор должен быть сделан заинтересованными сторонами (пациенты, их семьи, медработники, исследователи, эпидемиологи, страховщики, адвокаты и т.д.) с целью сгруппировать припадки по различным характеристикам для использования этой информации в определенных целях. Группирование может быть проведено в соответствии со специфическими интересами, например, фармакологи могут выделять типы приступов по тому, как эпилепсия поддается медикаментозному лечению. Специалисты, проводящие клинические исследования, могут разделять припадки на инвалидизирующие и не инвалидизирующие. Хирург может группировать формы с учетом анатомии и вероятности достижения позитивного эффекта во время оперативного лечения. Доктор, находящийся в реанимационном отделении и занимающийся, в основном, пациентами, пребывающими в бессознательном состоянии, может группировать припадки по изменениям на ЭЭГ. Главная цель данной классификации – обеспечить коммуникационный каркас для клинического использования. Кроме этого, важно чтобы новая классификация была понятной для пациентов, их родственников, и ее можно было использовать для разных возрастных групп, включая новорожденных.

Некоторые регуляторные агентства одобрили препараты и устройства, предназначенные для специфических видов припадков, поэтому желательно, чтобы новая классификация соответствовала показаниям для их использования.

По предположениям Комиссии по терминологии, припадки у новорожденных могут иметь моторные проявления, протекать в легкой форме или без изменений поведения и развития.

Также отдельная группа ученых работает над разработкой классификации неонатальных припадков. Классификация 2017 г. не включает проявление электроэнцефалографических иктальных или субклинических паттернов.

Создание классификации припадков важно по нескольким причинам: во-первых – для коммуникации между клиницистами, занимающимися пациентами с эпилепсией; во-вторых – это позволит пациентам объединяться в соответствии с видом лечения.

Кроме того, группирование по типу припадка обеспечивает полезную связь со специфическими синдромами или этиологическими состояниями, например, выявление связи между геластическими припадками и гамартомами гипоталамуса либо эпилептическими спазмы с туберозным склерозом.

Новая классификация позволит клиницистам лучше фокусировать свои исследования на механизмах разных типов припадков, а также обеспечит пациентов информацией касательно причин и течения их заболевания.

Среди факторов для пересмотра классификации 1981 г. выделяют:

  1. Некоторые типы припадков, тонические или эпилептические спазмы, могут иметь как фокальное, так и генерализованное начало.
  2. Недостаток знаний о начале заболевания делает припадок неклассифицируемым и сложным для обсуждения.
  3. Ретроспективное описание припадков часто не указывает на уровень сознания, а измененное сознание является важным компонентом многих припадков, осложняющим состояние пациента.
  4. Отдельные термины в современной классификации не имеют достаточного понимания в обществе, среди них «психический», «парциальный», «простой парциальный», «сложный парциальный» и «дискогнитивный».
  5. Некоторые важные виды припадков не включены в классификацию.

Новая разработка представляет базовую версию классификации припадков и расширенную. Классификационная таблица состоит из колонок и не имеет иерархической структуры (имеется в виду, что уровнями можно пренебрегать). Стрелки умышленно не используются. Классификация припадков начинается с определения припадка (фокальный или генерализованный). Начало припадка может быть невыявленным или неясным, что приводит к тому, что припадки оцениваются как «припадки с неизвестным началом». Для фокальных приступов уровень сознания, может быть включен в тип припадков.

Сознание – единственный потенциально важный аспект припадков, обладающий достаточной практической важностью, чтобы оправдать использование этого показателя в качестве классификатора припадков. Сохраненное сознание означает, что пациент осознает себя и окружающее во время припадка, даже если он обездвижен. Фокальный припадок в сознании соответствует ранее используемому термину «простой парциальный припадок». Фокальный припадок с нарушенным осознанием соответствует ранее используемому термину «сложный парциальный припадок». Нарушенное осознание в любой фазе эпилептического приступа относит этот припадок к группе фокальных припадков с нарушенным осознанием. В дополнение, фокальные припадки разделены на группы с моторными и немоторными симптомами. Если моторные и немоторные симптомы отмечаются вначале припадка, моторные симптомы обычно доминируют, за исключением случаев, когда немоторные (сенсорные) симптомы значительно выражены. Фокальные припадки с нарушенным сознанием в дальнейшем должны характеризоваться наличием моторного или немоторного начала, отражая тем самым первые знаки или симптомы припадка, например, фокальные припадки с нарушенным сознанием и автоматизмами.

Припадки должны классифицироваться по наиболее ранним моторным или немоторным симптомам начала припадка. Классификация в соответствии с началом припадка имеет анатомическую основу, в то время как классификация по уровню сознания – поведенческую. Короткая поведенческая остановка во время начала припадка часто бывает незаметной и обычно не используется для классификации, за исключением случаев, когда она выражена на протяжении всего эпилептического приступа. Наиболее ранний (анатомический) классификатор не обязательно будет наиболее важной поведенческой особенностью припадка. Например, припадок может начаться с появления страха и прогрессировать в фокальную клоническую активность, приводящую к падению. Припадок по-прежнему будет фокальным эмоциональным припадком (с/без нарушенного осознания), однако наличие описания последующих симптомов будет очень полезным.

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2017 Год

Содержание выпуска 1, 2017

  1. Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»

  2. Актуальні питання геронтології

  3. Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем

  4. Общие принципы лечения хронической боли у пожилых пациентов

  5. Лікування депресії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

  6. Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт

  7. Оптимизация нейротрофической терапии когнитивных нарушений

  8. Попередження інсульту: акценти на статинотерапію

  9. Ефективність цитиколіну при когнітивних порушеннях

  10. Леводопа-резистентність: феномен чи епіфеномен?

  11. Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку

  12. Керівництво з лікування синдрому неспокійних ніг у дорослих

  13. Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку

  14. Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода

Содержание выпуска 10 (93), 2017

  1. Новорічне привітання

  2. Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи

  3. Новое в эпилептологии

  4. Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу

  5. Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки

  6. Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності

  7. Сучасні алгоритми діагностики та лікування мігрені

  8. Вальпроати в лікуванні біполярного афективного розладу: фармакокінетика, фармакодинаміка, терапевтичні ефекти

  9. Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов

  10. Лікування деменції в клінічній практиці

  11. Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона

Содержание выпуска 7-8 (91), 2017

  1. Тина Берадзе: «… очень важно настроить пациента на лечение и победу еще в самом начале этого непростого пути»

  2. Новое в эпилептологии

  3. Менеджмент і лікування епілепсії в жінок

  4. Епілепсія: підсумок досягнень та нові дослідження

  5. Праміпексол: препарат вибору в лікуванні хвороби Паркінсона

  6. Екстрапірамідна симптоматика невротичного походження

  7. Арипіпразол – антипсихотик нового покоління

  8. Міжнародний день хвороби Альцгеймера

  9. Актуальні питання діагностики та лікування вегето‑судинної дистонії

  10. Актуальні новини психіатрії та неврології

  11. Як дитяча травма впливає на доросле життя

  12. Конвенція про права осіб з інвалідністю: труднощі перекладу

  13. Ефективність і безпечність абоботулотоксину типу А для лікування спастичності верхніх кінцівок

  14. Рекомендації щодо терапії постінсультної епілепсії

  15. Агата Крісті: розслідування з багатьма невідомими

Содержание выпуска 6 (90), 2017

  1. Фокус на соціальну нерівність: нова політика у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків

  2. Насильство серед молоді

  3. Мистецтво маленьких кроків: від психоневрологічних інтернатів до системи підтримуючого працевлаштування

  4. Психологический инцест как вид современного рабства

  5. Новое в эпилептологии

  6. Аналіз застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Харківській області за даними електронного регістру

  7. Актуальні новини психіатрії та неврології

  8. Антипсихотична терапія непсихотичних розладів у дитячому та підлітковому віці

  9. Фетальний алкогольний синдром

  10. Важливі питання сучасної неврології

  11. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків: упровадження в роботу

  12. Обсесивно-компульсивні розлади в педіатричній практиці

  13. Лікування депресії та інших афективних порушень у постінсультний період

  14. Рекомендації щодо лікування хронічної інсомнії в дорослих

Содержание выпуска 4 (88), 2017

  1. Христина Турецька: «Важливо не стільки виховувати в собі жіночність, скільки дозволити проявляти її у повсякденному житті»

  2. Проект Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року

  3. Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами

  4. Инцест: травматизация любовью

  5. Новое в эпилептологии

  6. Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции

  7. Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів

  8. Епілепсія: особливості діагностики та лікування

  9. Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією

  10. Соціальна психіатрія у світі, який швидко змінюється

  11. Застосування ніцерголіну для нейрореабілітації та корекції когнітивно-мнестичних розладів у постінсультних пацієнтів

  12. Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата

  13. Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій

  14. Протиепілептична терапія постінсультної епілепсії

  15. Депресивний розлад на фоні мітохондріальної дисфункції

Содержание выпуска 3 (87), 2017

  1. О перспективах молодых ученых

  2. Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії

  3. Новое в эпилептологии

  4. Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології

  5. Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение

  6. Життя на межі: стрес, травма та психопатологія

  7. Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології

  8. Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?

  9. Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта

  10. Депрессивные расстройства у детей и подростков

  11. Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини

  12. Принципи терапії непсихотичних психічних розладів у пацієнтів із хронічним больовим синдромом: від комплексної діагностики до комплексної курації

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих

  14. Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом

Содержание выпуска 2 (86), 2017

  1. Перспективи молодого науковця в Україні та за кордоном

  2. Новое в эпилептологии

  3. Вальпроаты в лечении биполярного аффективного расстройства

  4. Синдром беспокойных ног: современные подходы к терапии

  5. Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії

  6. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  7. Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода

  8. Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії

  9. Инсомнии в неврологической практике: возможности и критерии выбора лекарственного средства нового поколения

  10. Практичні рекомендації з лікування нейропатичного болю

  11. Структурно-функциональное состояние вещества головного мозга у пациентов с когнитивными расстройствами на фоне фибрилляции предсердий

  12. Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні хронічного болю у нижній частині спини, що супроводжується болем у нижніх кінцівках

Содержание выпуска 1 (85), 2017

  1. Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності

  2. Активація блукаючого нерва та сомато‑психічний стан людини

  3. Психосоциальная реабилитация пациентов с тяжелыми психическими расстройствами. Способы борьбы со стигматизацией

  4. Клініко-фармакологічний підхід до лікування депресії

  5. Новое в эпилептологии

  6. Дополнительные возможности в лечении ишемического инсульта

  7. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  8. Тикові розлади у дітей

  9. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  10. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  11. Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых

  12. Ранні зміни в емоційній сфері як маркер клінічної відповіді на терапію депресії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций