Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
ПодписатьсяЕфективність прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
Генералізований тривожний розлад (ГТР) є найбільш поширеним серед тривожних розладів у дорослих. Він асоційований із високим рівнем тривоги та тяжким порушенням функціонування. Сьогодні для лікування ГТР можливо застосовувати препарати різних класів, проте понад 50 % пацієнтів не досягають адекватної відповіді. Ця проблема зумовлює необхідність подальшого вивчення нових терапевтичних опцій, здатних полегшити симптоми та покращити якість життя хворих на ГТР.
В статті «Pregabalin for generalized anxiety disorder: an updated systematic review and meta-analysis» представлено результати метааналізу M. B. Generoso et al. щодо оцінки ефективності прегабаліну порівняно з плацебо в полегшенні симптомів тривоги в пацієнтів із ГТР. Дані були опубліковані в журналі International Clinical Psychopharmacology (2017;32(1):49–55). Автори провели систематичний огляд фахової літератури Medline, Embase та інших баз даних. Відібрані для аналізу публікації відзначались низьким ризиком систематичної помилки і низьким ступенем гетерогенності, що підвищує достовірність отриманих результатів. У підсумку до метааналізу включили вісім рандомізованих контрольованих досліджень (n = 2299 пацієнтів), у яких прегабалін у різних дозуваннях порівнювали з плацебо. Встановлено, що дієвість прегабаліну значно перевершувала плацебо. Дані метарегресійного аналізу засвідчили ефективність прегабаліну в полегшенні симптомів ГТР, яка не залежала від супутніх чинників. Щодо дострокового виходу пацієнтів із дослідження (як показника безпеки), то він у групі прийому прегабаліну статистично не відрізнявся від групи плацебо та був значно кращим, аніж під час прийому бензодіазепінів.
Крім того, прегабалін можна застосовувати як препарат першої лінії терапії при ГТР, замість селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) й інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН). Що зазначили M. Buoli et al. у статті«Pharmacokinetic evaluation of pregabalin for the treatment of generalized anxiety disorder», яка була опублікована в журналі Еxpert Оpin Drug Metab Toxicol (2017;13(3):351–359). Автори провели дослідження, в якому мали на меті вивчити фармакокінетику прегабаліну та її значення в лікуванні осіб із ГТР.
Так, у базах даних Medline, ISI, Web of Knowledge та Medscape було здійснено пошук за ключовими словами: «прегабалін», «фармакокінетика», «взаємодії», «ГТР», «тривога» і «переносимість» без обмежень за методологією або роком публікації. Аналіз отриманих даних продемонстрував, що прегабалін є безпечним та ефективним у лікуванні ГТР. Короткий період напівжиття (попередження стійких побічних ефектів), відсутність активних метаболітів та взаємодій із системою ферментів CYP — вигідні фармакокінетичні особливості в лікуванні пацієнтів із ГТР, зокрема хворих із коморбідною депресією або іншими патологічними станами. Однак препарат слід призначати з обережністю пацієнтам, які приймають деякі антигіпертензивні або антимікробні препарати, що можуть погіршувати функцію нирок.
U. Altunoz et al. у статті «Clinical characteristics of generalized anxiety disorder: older vs. young adults», яка опублікована в Nordic Journal оf Psychiatry (2017;24:1–6), представили результати дослідження, де порівнювали клінічну картину, тяжкість симптомів і відповідь на лікування у хворих на ГТР молодшого та старшого віку. До аналізу включили 102 пацієнти віком ≥ 65 років (зі збереженою когнітивною функцією) та 64 — віком < 45 років із ГТР, який діагностовано відповідно до критеріїв DSM-IV-TR. В обох групах для обстеження послуговувалися: соціально-демографічною анкетою; структурованим клінічним інтерв’ю для діагностики розладів за посібником DSM-IV (SCID-1); опитувальником поведінкових критеріїв ГТР за DSM-5; шкалою депресії Гамільтона (HAM-D); шкалою тяжкості ГТР (GADSS) та шкалою дезадаптації Шихана (SDS). Було встановлено, що пацієнти з ГТР старшого віку мають більш виражені розлади сну, частіше страждають на супутню депресію та рідше звертаються за допомогою до родичів і знайомих.
Крім того, у вказаної групи хворих спостерігали відносно менш тяжкі прояви ГТР, проте через надмірні хвилювання ступінь дезадаптації в них був набагато вищим. Пацієнти старшого віку більше переймались власним здоров’ям і добробутом родини, тоді як пацієнти молодого віку більше хвилювались за майбутнє та здоров’я інших людей.
У разі призначення прегабаліну важливим завданням є визначення того, в яких хворих на ГТР найвірогідніше буде отримана адекватна відповідь на лікування. Задля ідентифікації предикторів відповіді на терапію вказаним препаратом S. A. Montgomery et al. об’єднали дані дев’яти рандомізованих подвійних сліпих контрольованих плацебо короткочасних досліджень II і III фази, в яких вивчали ефективність прегабаліну у хворих на ГТР. Результати цього аналізу наведено в статті «Early improvement with pregabalin predicts endpoint response in patients with generalized anxiety disorder: an integrated and predictive data analysis», що опублікована в журналі International Clinical Psychopharmacology (2017;32(1):41–48). Параметрами, які характеризували ефективність згаданих інтервенцій, стали загальна оцінка за шкалою тривоги Гамільтона (HAM-A), а також за її психічною та соматичною субшкалами. Під час предиктивного моделювання дослідники оцінювали вихідні характеристики пацієнтів та ранню відповідь на лікування. Загалом до аналізу увійшли 2155 осіб, з яких 1447 — приймали прегабалін і 708 — плацебо. Порівнюючи з плацебо, прийом прегабаліну асоційований зі значним зниженням загального бала за шкалою HAM-A (терапевтична різниця –2,61; 95 % довірчий інтервал [ДІ] від –3,21 до –2,01; р < 0,0001), також за субшкалами психічної і соматичної тривоги (–1,52, 95 % ДІ від –1,85 до –1,18, р < ,0001; та –1,10, 95 % ДІ від –1,41 до –0,80, р < 0,0001 відповідно). На застосування прегабаліну відповідь за перші 1–2 тижні (≥ 20 або ≥ 30 % покращення стану під час оцінювання сумарного бала та за субшкалами психічної й соматичної тривоги за шкалою НАМ-А) була достовірним предиктором ≥ 50 % зниження загального бала за шкалою НАМ-А в кінці лікування. Автори дійшли висновку, що прегабалін є високоефективним препаратом у терапії ГТР. До того ж пацієнти з ранньою відповіддю на препарат із більшою вірогідністю досягають значного полегшення симптомів ГТР у разі продовження лікування.
Підготував Олексій Терещенко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2017 Год
Содержание выпуска 1, 2017
-
Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»
-
Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем
-
Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт
-
Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку
-
Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Содержание выпуска 10 (93), 2017
-
Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи
-
Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу
-
Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки
-
Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності
-
Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Содержание выпуска 9 (92), 2017
-
Генералізований тривожний розлад: сучасна практика подолання
-
Динамика психопатологических и когнитивных нарушений у пациентов с шизофренией в процессе терапии
-
Нейропатическая боль: фармакологическое ведение пациентов в неспециализированных условиях
-
Настанови щодо менеджменту пацієнтів із депресією в амбулаторній клінічній практиці
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Содержание выпуска 7-8 (91), 2017
Содержание выпуска 6 (90), 2017
Содержание выпуска 5 (89), 2017
Содержание выпуска 4 (88), 2017
-
Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами
-
Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции
-
Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів
-
Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією
-
Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата
-
Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій
Содержание выпуска 3 (87), 2017
-
Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії
-
Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение
-
Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології
-
Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?
-
Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта
-
Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини
-
Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих
-
Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом
Содержание выпуска 2 (86), 2017
-
Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії
-
Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода
-
Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії
-
Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов
Содержание выпуска 1 (85), 2017
-
Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться