Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
ПодписатьсяСучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю
Згідно з класифікацією Міжнародного товариства головного болю (ІНS, 2012) мігрень і кластерний головний біль (ГБ) належать до первинного ГБ. Для них притаманні такі загальні характеристики, як відносно короткий за тривалістю односторонній напад сильного ГБ і типові краніальні вегетативні симптоми, що виникають з боку зародження болю (сльозотеча, «ін’єкції судин» кон’юнктиви, ринорея, міоз, птоз). У щоденній практиці застосування зазначених критеріїв ІНS суттєво полегшує завдання встановлення діагнозу і призначення адекватного лікування.
Так, протягом життя поширеність кластерного ГБ (у співвідношенні чоловіків до жінок) становить від 2,5 : 1 до 7,1 : 1 (Bahra, 2002). Кластерний ГБ вважають біоритмічним розладом, оскільки напади здебільшого виникають із чіткою періодичністю у весняно-осінній період. Доведено його кореляцію з добовим виділенням гормонів, які відповідають за відповідні біоритми. У такий спосіб кластерний біль визначаться як пароксизмальний, строго однобічний, вкрай сильний ГБ, який виникає серіями (кластерами), по декілька разів на день протягом кількох тижнів, а то і місяців. Напад триває від 15 хвилин до години і для нього характерні певні супутні симптоми.
Мігрень — це ідіопатичне неврологічне захворювання, якому притаманна специфічна повторюваність нападів вираженого ГБ пульсуючого характеру, що може супроводжуватися нудотою та блюванням. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вважає мігрень одним із найбільш дезадаптуючих хронічних захворювань, яке призводить до вираженого зниження якості життя, поступаючись за частотою лише ГБ напруги тощо. За даними ВООЗ (2003), кожен пацієнт, який страждає на мігрень, за рік відсутній на роботі в середньому 2,5 робочих дня, а близько 10 днів за цей самий період має знижену працездатність через мігренозні напади. Крім того, мігрень посідає третє місце в переліку Global Burden of Disease (2016) за непрацездатністю. Отже, мігрень являє собою складну медико-соціальну проблему, актуальну і для лікаря, і для пацієнта, адже вона потребує як індивідуального і продуманого підходу до терапії, так і адекватної профілактики. Насамперед ефективне лікування мігрені починається з якісно проведеної діагностики і диференціального встановлення діагнозу. У цьому сенсі неоціненну допомогу практичному лікареві надає Міжнародна класифікація головного болю (ICHD, 2003).
Для симптоматичного лікування нападів мігрені застосовують препарати як із неспецифічним, так і зі специфічним механізмами дії. Препарати з неспецифічним механізмом дії — аналгетики і нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) — здатні зменшувати больовий синдром шляхом блокування ферменту циклооксигенази, що продукують основні медіатори запалення, а саме простагландини, однак вказані препарати не чинять вплив на ланки патогенезу мігрені. Фармацевтичні засоби зі специфічним механізмом дії чинять вплив на серотонінові 5НТ1D-рецептори, локалізовані як у ядрі трійчастого нерва, так і в його закінченнях. У такий спосіб вони перешкоджають виділенню больових нейропептидів, а також мають вплив на 5НТ1B-рецептори судинної стінки та можуть звужувати розширені під час нападу мігрені судини мозкових оболонок, перериваючи розвиток приступу. Нині під час вибору адекватної терапії пропонують послуговуватися стратифікованим підходом, відповідно до якого терапевтична тактика залежить від інтенсивності цефалгії.
Останнім часом фахівці надають перевагу медикаментозним засобам, до складу яких входить ерготамін. Через те, що ерготаміну тартрат має більший, аніж триптани, афінітет до 5НТ1В/1D-рецепторів (що відіграє ключову роль у патогенезі мігрені). Зокрема, ефективність дериватів ерготаміну при мігрені зумовлена їх впливом на 5Н2-адренергічні та дофамінові рецептори, а також їх венотонізуючою дією. Так, однією з переваг дериватів ерготаміну є їх більш пролонгована дія порівняно з триптанами. Вказані препарати можуть бути рекомендовані як засіб комбінованої терапії пацієнтам перед призначенням медикаментозних препаратів триптанового ряду. Ерготамінвмісні лікарські засоби також можна застосовувати при середніх і тяжких тривалих мігренозних нападах із вираженими супутніми симптомами, а саме нудота і блювання. Доведено їх ефективність і при кластерному ГБ. Пролонгований ефект ерготаміну дає належні підстави для використання вказаного препарату пацієнтами з повторюваним ГБ, а також і при менструальній мігрені, коли напад може тривати кілька діб (Moskowitz, 1992; Vidal, 2012). Також препарати ерготаміну можуть бути рекомендовані пацієнтам із мігренню, які дуже часто приймають аналгетики або мають медикаментозний абузус, для коригування приступів як у період відміни терапії, зумовлюючи медикаментозно-індукований (абузусний) ГБ, так і в майбутньому (Allais, 2007).
Ефективною пероральною формою ерготаміну, який представлений сьогодні на фармацевтичному ринку України, є комбінований препарат Номігрен Босналек® («Босналек д.д.»). Одна таблетка містить 0,75 мг ерготаміну тартрату, 80 мг кофеїну, 200 мг пропіфеназону, 20 мг меклоксаміну цитрату і 25 мг камілофіну хлориду. Завдяки своїм компонентам препарат ефективний у будь-якій фазі мігренозного пароксизму, а саме камілофін — вазодилятатор швидкої та короткої дії (усуває ініціальний вазоспазм у продромальній фазі (аура); кофеїн, з одного боку, підвищує абсорбцію ерготаміну, а з іншого — має синергічний вазоконстрикторний, венотонічний і центральний аналгетичний вплив; меклоксаміну цитрат притаманна легка антигістамінна, седативна та протиблювотна дія, зменшуючи проникливість судинної стінки та підвищуючи поріг больової чутливості її рецепторів; пропіфеназон — достатньо ефективний і малотоксичний аналгетик центральної дії, який не викликає звикання. Такий склад Номігрен Босналек® дає змогу справляти позитивний ефект у будь-якій фазі мігренозного нападу та при будь-якій інтенсивності ГБ.
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2018 Год
Содержание выпуска 1, 2018
-
Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств
-
Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції
-
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
-
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии
Содержание выпуска 9-10 (101), 2018
Содержание выпуска 8 (100), 2018
Содержание выпуска 7 (99), 2018
Содержание выпуска 6 (98), 2018
-
Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги
-
Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги
-
Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу
-
Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта
-
Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью
-
Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення
Содержание выпуска 4-5 (97), 2018
-
Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти
-
Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції
-
Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку
-
Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація
-
Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності
Содержание выпуска 3 (96), 2018
-
Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук
-
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
-
Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта
-
Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині
-
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
-
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Содержание выпуска 2 (95), 2018
-
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року
-
Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю
-
Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств
-
Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій
-
Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю
-
Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії
-
Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться