Український досвід подолання психологічної травми

Україна взяла участь у Глобальному саміті психічного здоров’я (GlobalMental Health Summit, 2022), який відбувся нещодавно в Римі (Італія). Досвід українських фахівців викликав неабиякий інтерес і підтримку аудиторії. І це недивно, адже цивілізований світ уважно спостерігає, як український народ стійко долає вплив жахливої несправедливої війни на психічне здоров’я нації.

Міжнародні організації та країни-партнери від початку повномасштабного вторгнення — а деякі ще з 2014 року — надають допомогу нашій країні: діляться досвідом і знаннями, надсилають лікарів і фахівців у сфері психічного здоров’я, передають гуманітарні вантажі. Програми й інструменти для психосоціальної підтримки населення в умовах воєнного конфлікту, що ­реалізуються зараз в Україні, викликають неабияку зацікавленість із боку інших держав, адже набутий нашою країною ­досвід допоможе їм переглянути та вдосконалити власні системи з підтримки психічного здоров’я. Від 24 лютого третина українців була змушена покинути свої домівки через неспровокований збройний напад росії. І вже вісім місяців українці потерпають від активних бойових дій, що не припиняються. На окупованих територіях бракує їжі, питної води й основних ліків. По всій Україні люди живуть під постійною загрозою повітряних атак. Щодня десятки українців отримують тяжкі поранення, багато військових і цивільних втрачають кінцівки.

Як зазначила у своєму виступі Ксенія Возніцина, ­директорка Центру психічного здоров’я і реабілітації «­Лісова поляна» МОЗ України, яка цьогоріч представляла ­Україну на Глобальному саміті психічного здоров’я, війна чинить вплив як на фізичне, так і на психічне здоров’я багатьох людей в Україні. Особливо ­сильно позначається на найвразливіших верствах населення, ­як-от особи з обмеженими можливостями та особи похилого віку, які не змогли евакуюватися із зони бойових дій і намагаються віднайти безпеку і захист. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен п’ятий житель зони ­бойових дій матиме психічний розлад протягом 10 років і може потребувати психологічної підтримки та лікування через травму та стрес, пов’язані з війною. Тому Україна почала адаптувати систему охорони здоров’я до нових потреб. Раніше українська система охорони психічного здоров’я була зосереджена на біомедичних підходах. ­Психіатричні послуги надавалися в стаціонарних психіатричних лікарнях або відділеннях. Багато осіб і установ в Україні, включно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), урядом України, міжнародними організаціями та донорськими організаціями, вже об’єднали зусилля для розвитку доступної та якісної системи охорони ­психічного здоров’я. Ці зусилля були започатковані та підтримані Національною програмою психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованою першою леді Оленою ­Зеленською. Нині МОЗ активно працює над інтеграцією служб психічного здоров’я в первинну медичну ­допомогу, щоб усунути прогалини в лікуванні осіб із психічними розладами і порушеннями, пов’язаними з вживанням психо­активних речовин. Розпочато навчання сімейних лікарів, щоб вони могли виявляти та лікувати типові розлади психічного здоров’я й уживання психоактивних речовин. Планується розвивати громадські центри психічного здоров’я по всій Україні. Ці послуги оплачуватиме держава, вони стануть доступнішими, зокрема для незахищених верств населення. Нині МОЗ підтримує ­роботу мобільних бригад психічного здоров’я, що надають послуги на рівні громади для важко­доступних груп населення.

Для покращення реабілітаційних послуг програма медичних гарантій буде доповнена додатковим пакетом, який ­залучатиме психологічну реабілітацію. Уже введено ­в лікарнях посади психотерапевта та клінічного психолога. ­

Експерти в галузі психічного здоров’я сподіваються, що вдасться запобігти катастрофічній ситуації й Україна пере­живе цю війну завдяки згуртованості її громадян та підтримці прогресивного світу. «Ми маємо сили відкрито говорити про нашу травму всередині країни та на глобальному рівні. Із гумором, ­героїзмом наших воїнів переживаємо травматичні події. Ми також трансформуємо нашу травму за допомогою конструктивних дій, як-от відновлення зруйно­ваних будинків та інфраструктури, волонтерство та добро­чинність. І найголовніше, у нас є ­почуття та цінності, сильніші за травму. Ми разом протистоїмо злу. Захищаємо нашу ­країну, її цінності, права людини та демократію. Разом ми переможемо й, сподіваюся, ­побудуємо безпечніший і здоровіший світ для всіх», — підсумувала пані Ксенія. ­

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.moz.gov.ua