Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Етичні та правові проблеми психічного здоров’я: Україна у фокусі міжнародної уваги
-
Вплив засобів масової інформації на делінквентну поведінку підлітків
-
Типи нейропатичного болю за Міжнародною класифікацією ротолицевого болю
-
Розділ:
Етичні та правові проблеми психічного здоров’я: Україна у фокусі міжнародної уваги
За матеріалами конгресу Товариства психіатрії, психотерапії, психосоматики та неврології (DGPPN) (23–26 листопада 2022 р., Берлін, Німеччина)
До вашої уваги представлено короткий огляд міжнародного Конгресу із фокусом уваги на проблемах України, зокрема у світлі психічного здоров’я. 23–26 листопада 2022 року в Берліні (Німеччина) відбувся Конгрес Товариства психіатрії, психотерапії, психосоматики та неврології (DGPPN). Конгрес є масштабною подією із численною кількістю доповідей на різну тематику. Високоякісна наукова програма конгресу DGPPN 2022 (від тривожного до обсесивно-компульсивного розладу) забезпечила повний огляд поточних розробок у сфері психічного здоров’я — із практичними ідеями щодо профілактики, діагностики та терапії. Завдяки широкому колу тем, відомим експертам і відмінним можливостям для постійного навчання Конгрес DGPPN зарекомендував себе як центральний форум у сфері психіатрії та психотерапії. Усі учасники за чотири дні мали змогу отримати розгорнутий огляд поточних подій у галузі психіатрії, психотерапії та психосоматики. Цей захід об’єднав понад 8 тис. фахівців у сфері психічного здоров’я. Так, упродовж чотирьох днів відбулось 650 виступів. Програма конгресу охоплювала всі актуальні питання психічних захворювань, приділяючи велику увагу біологічним і психотерапевтичним темам, а також соціальній психіатрії. Водночас важлива увага приділялася політичним, соціальним і культурним питанням охорони здоров’я. Із-поміж них майже завжди можна було знайти доповідь, яка стосувалася саме України. Цей факт свідчить про те, що питання України та її громадян перебувають у фокусі особливої уваги колег із Німеччини.
Під час проведення Конгресу порушували такі питання, як: посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), психотравма внаслідок тортур, допомога переміщеним особам з України. Важливо, що проблема українців, які проживають в Україні та за її межами, була однією з ключових тем на Конгресі психіатрів, психотерапевтів та неврологів Німеччини. У роботі Конгресу взяли участь близько 20 лікарів українців. Деякі лікарі працюють у Німеччині та створюють осередки допомоги українцям у своїх лікарнях, інші — надають допомогу постраждалим в Україні. За ініціативи Українського Лікарського Товариства Німеччини, DGPPN офіційно запросило делегатів з України. Інша частина учасників взяли участь за сприяння Товариства психіатрів та Міністерства охорони здоров’я.
Як зазначив голова симпозіуму «Війна, втеча та травматизація», президент товариства, професор, доктор медичних наук Томас Польмахер, щорічний саміт експертів із психіатрії та психотерапії представляє всі аспекти цієї галузі і є визначальною подією для всіх професійних груп у сфері психічного здоров’я. Одним із найголовніших завдань товариства є покращення психосоціальної допомоги мільйонам людей у всьому світі, які вимушені тікати від війни, насильства, голоду та порушень прав людини. Це також створює величезний виклик для медичної допомоги в Європі, та в Німеччині зокрема.
Так, лише в Німеччині кількість осіб, які прибули з України, становить близько мільйона. Сфера психіатрії та психотерапії стикається з непростими завданнями, оскільки багато новоприбулих пережили травматичний досвід і мають травматичні розлади або страждають на інші психічні порушення. Під час цього заходу колеги мали можливість ділитися власним, досить успішним, досвідом. Хоча, як зазначають експерти, всім стає очевидно, що кількість осіб, котрі звернулись по медичну допомогу за кордоном, значно нижча, ніж тих, хто насправді її потребує.
Психічне здоров’я в кризових умовах: об’єднана думка лікарів
вгоруСпеціалісти погоджуються, що в умовах війни можлива будь-яка реакція людини на стресові події. Адже це є нормальна реакція на протиприродну загрозливу ситуацію для життя людини. Така реакція не залежить від того, чи перебувала особа безпосередньо під обстрілами, чи втрачала близьких, чи згадана ситуація була можливою взагалі. Проблема реакції на гострий чи хронічний стрес часто відстрочена в часі та дає про себе знати згодом.
В одній із доповідей зазначалось, що загалом у популяції 2,4 % становлять біженці. У 40 % осіб відбувається спонтанна ремісія ПТСР. Проте ті, хто все ще страждають на цей розлад, стикаються із соціальними, медичними та побутовими перепонами на шляху до отримання належної допомоги. Крім того, не менш важливою, ніж медична, є саме соціальна проблема. Щодо соціальних аспектів життя, особливістю Німеччини стало те, що виплати здійснюються з першого дня звернення громадянина України за прихистком. Німеччина забезпечує житлом та, на відміну від інших переміщених осіб з інших країн, українцям забезпечується медичне страхування. Втім, наявні мовні бар’єри долаються завдяки волонтерським зусиллям, оскільки багато із лікарів у Німеччині за походженням українці.
Н. Наливайко у своєму виступі на симпозіумі «Наслідки травми при гострій кризі. Україна» поділилася власним досвідом роботи в умовах війни. Її доповідь була емоційною та викликала бажання розділити проблему України. Колеги з Німеччини в дискусії висловлювали слова поваги, розуміння та обговорювали шляхи для подальшої співпраці.
Лікарі, котрі практикують у Німеччині, О. Молдавські та Д. Хефнер (Мангейм, Німечина) поділились власним досвідом роботи з громадянами України. На згадану тематику було представлено також стендову доповідь. У розрізі клінічної картини лікарі зазначили, що класичним клінічним випадком особи, яка потребує психологічної підтримки, є жінка, середній вік, якої становить 35 років. Найчастіше вона має двох дітей та вищу освіту.
Цікавим, як зазначили лікарі, також є фокус на видозміні симптоматики. Вони помітили, що із часом відбувається зростання афективних і пов’язаних зі стресом розладів. Аналіз захворюваності свідчить про незабезпеченість у системі охорони здоров’я на 60–80 %. Серед таких причин — незнання запропонованого протоколу лікування, мовний бар’єр, стигматизація. Тому нагальною потребою є інформування про можливості отримання допомоги в Німеччині. На іншому симпозіумі «Війна в Україні — виклики для психічного здоров’я» виступив лікар із Польщі професор Д. Сомоховієц. Досвід польських колег свідчить про подібну психопатологічну картину. Проте позитивними відмінностями є подібність у культуральному, соціальному та мовному аспектах. Це суттєво спрощує надання медичної допомоги українцям поза межами України.
Так, значною проблемою є не лише розвиток психічних розладів у громадян України, які користуються тимчасовим захистом, а й супровід осіб, які раніше страждали на психічні розлади. Адже безперервне та негайне забезпечення медикаментами стає певним викликом у країнах Європи, де візит до вузького спеціаліста відкладається на тижні, а той місяці. У Польщі значну допомогу надавали саме волонтери. Як зазначив пан Сомоховієц, дещо швидшою є також інтеграція українських колег у систему надання медичної допомоги у Польщі.
Активну участь у роботі цьогорічного конгресу брали лікарі, які надають допомогу в Україні. Зокрема, захід відвідали психіатри Хмельницького обласного медичного центру психічного здоров’я та Інституту психосоматики та травматерапії. Інші колеги з України О. Сувало та Л. Рахман відвідали Університетську клініку психіатрії та психотерапії, Шаріте. Цей клінічний комплекс, який розташований у чотирьох районах Берліна, є найбільшою клінікою в Європі, а також університетською клінікою для Берлінського університету імені Гумбольдта і Вільного університету Берліна.
Висновки
вгоруНині допомога українцям організовується досить жваво та покращується в режимі реального часу. Власне, на Конгресах є можливість ознайомитись із організацією такої допомоги та її особливостями. Отриманий раніше досвід також є суттєвим підґрунтям. DGPPN 2016 року зробила найважливіші висновки щодо психосоціальної допомоги біженцям, які можна знайти за посиланням: https://www.dgppn.de.
Медична етика — це жива реальність, про що свідчить зростаюча кількість установ, які організовують консультації за клінічними випадками. В умовах війни ресурсом, який виявився найефективнішим, стали саме люди. Адже особи з психологічними потребами є найвразливішою категорією. Тому їм потрібні не стільки організаційні заходи, а й безпосередня підтримка конкретної людини.
Я, Юлія Крамар, є автором статті і тимчасово залишаюсь у Німеччині. Ви можете звернутись у разі потреби в організації допомоги особам із психічними розладами або з будь-яких інших питань на мою електронну адресу: voitenko.julia@gmail.com
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2022 Рік
Зміст випуску 7-8 (136), 2022
Зміст випуску 5-6 (135), 2022
-
Ефективна та безпечна фармакотерапія дорослих пацієнтів із шизофренією
-
Фармакотерапевтичний підхід до контролю поведінкових та психологічних симптомів деменції
-
Діагностування та лікування мігрені: десять послідовних кроків
-
Фармакотерапія розладів тривожного спектра у дорослих пацієнтів
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із болісною діабетичною полінейропатією
Зміст випуску 3-4 (134), 2022
-
Фармакотерапія черепно‑мозкової травми та супутніх когнітивних і нейроповедінкових ускладнень
-
Можливості оптимізації лікування та поліпшення якості життя пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Аналіз феноменів тривоги та депресії у перші тижні війни: гендерно-вікові аспекти
-
Настанови з профілактики, оцінювання та лікування депресії у пацієнтів літнього віку
Зміст випуску 2 (133), 2022
Зміст випуску 1 (132), 2022
-
Дебати в неврології: обмін думками з актуальних клінічних питань
-
Психіатрична коморбідність епілепсії (дискусія про інтеріктальний дисфоричний розлад)
-
Нові можливості традиційної фармакотерапії при нейродегенеративних та нейросудинних захворюваннях
-
Клінічний підхід до фармакотерапії пацієнтів із розладами особистості
-
Патерни агресивної поведінки у дітей і підлітків: сучасні дефініції та діагностичні категорії
-
Комбінована терапія у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією першого типу
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися