сховати меню

МКХ‑11: оновлений погляд на типологію хвороб

сторінки: 5-6

Із 1 січня 2022 року року після погод­жен­ня з усіма країнами Всесвітньої організації охорони здоров’я набула чинності одинадцята редакція Міжнародної класифікації хвороб. Її видання містить найбільш повний і систематизований перелік відомих та визнаних доказовою медициною хвороб і станів, яким користуються медичні працівники, страхові компанії, а також застосовують по всьому світу у системі охорони здоров’я для прийняття відповідних рішень.

Розробка Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду (МКХ-11) тривала понад десять років. До її укладання було залучено безпрецедентну кількість працівників охорони здоров’я, які ­брали участь у спільних нарадах і висували свої пропозиції. ­У ній ­взяли участь понад 300 фахівців із 55 ­країн, які розглянули 10 тис. додаткових пропозицій з усього ­світу. МКХ-11 — науково обґрун­то­ваний продукт, що відображає сучасне здоров’я і ­медичну практику та є значним кроком уперед порівняно з більш ранніми редакціями. Вона ­вперше вийшла в елект­ронному вигляді та має зручний для корис­тування формат, забезпечуючи доступ до 17 тис. діагностичних кате­горій із понад 100 тис. тер­мінів медичного діагностичного вказівника. Алгоритм ­пошуку з ­урахуванням індексу інтерпретує понад 1,6 млн термінів. Важливо згадати, що МКХ-11 призначена для встановлення діаг­нозів.

Ключові зміни в МКХ-11

вгору

«Ключовим принципом цього перегляду стало спрощення структури кодів і електронного інструментарію: тобто фахівці охорони здоров’я зможуть легше і вичерпніше реєструвати різні хвороби», — зазначає д-р Роберт Якоб, керівник групи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) із класифікацій, терміно­логії та стан­дартів.

За словами д-ра Лубна Аль-Ансарі, помічника Генерального директора з метрики і статистичних вимірів, «МКХ — наріжний камінь медико-­санітарної інформації, і в МКХ-11 представлено оновлений погляд на типологію хвороб».

У новому виданні вперше ігрову залежність — gaming disorder — класифіковано як психічний розлад. Цей розлад характеризують як поведінкову залежність від азартних ігор — онлайн і оффлайн. Фахівці зможуть його діаг­ностувати, якщо буде виявлено порушення в особистій, сімейній, соціальній поведінці, які спостерігаються щонайменше впродовж 12 місяців.

Зокрема, у МКХ-11 ­цілий розділ присвячено сексуальному здоров’ю. Це ­також ново­введення. До МКХ-11 ­також увійшли нові розділи, які ­стосуються альтернативної медицини, зокрема легше ­обчислювати ­статистичні дані щодо хвороб та станів, ­поняття про які виникли ще за ­часів стародавньої китайської медицини та ­сьогодні широко ­використовують у Китаї, Японії, Кореї та інших країнах світу.

Змінено підходи до класифікації ­інсульту: ­тепер це захворювання мозку, а не системи кровообігу. ­Уточнено специфічні симптоми для діагностування ­посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і додано ­комплекс­ний ПТСР. Введено спеціальні коди щодо антибіотикорезистентності, що допоможе точніше визначати ефективність ­ліків. Антибіотикорезистентність нині є серйозною проб­лемою, яку, на думку експертів, ­потрібно контролювати ­державі, ­лікарям та пацієнтам.

МКХ-11 має явний спосіб маркування кодів, які посткоординовані для опису одного ­стану, що називається кластерним кодуванням. Це нова функція МКХ-11, яка дає можливість у разі потреби пов’язувати основні діагностичні поняття (тобто поняття основ­ного коду) і/або додавати клінічні поняття, відображені в додаткових кодах, до основних понять основного коду. Здатність до клас­теризації, властива МКХ-11, є одним із суттєвих змін ­порівняно з МКХ-10. І ВООЗ наголошує, що, можливо, у версії МКХ-12 немає необхідності, ­оскільки МКХ-11 є всеосяжною і легко розширюється.

Розлад уникнення / обмеження споживання їжі

вгору

Як зазначив на своїй сторінці у Facebook завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства ­охорони здоров’я України» Ігор Марценковський, у МКХ-11 започатковано нову дiaгностичну категорiю — розлад уникнення / обмеження споживання їжі (ARFID), розроблено дiагностичнi ­iнструментарiї й терапевтичнi стратегiї. Визначальною може бути корекцiя перцепторних (сенсорних) порушень. Розлад виявився не таким уже i рiдкiсним, із високим ­рiвнем коморбiдностi з розладами аутистичного спектра (РАС), зокрема високофункцiональними.

ARFID характеризується недостатнім харчуванням або споживанням калорій, що призводить до ненавмисної втрати ваги, дефіциту поживних речовин, зумовлюючи залежність та/або значні психосоціальні порушення. ­Дебютує цей розлад зазвичай у немовлят або в дітей ­віком 8–13 років, зумовлюючи втрату ваги, зниження темпів росту, труднощі у соціальному житті та відвідуваності школи (Sharp et al., 2017). У пацієнтів віком 8–13 років, як зазначають дослідники, ARFID переважно коморбідний із РАС, розумовою відсталістю, генералізованим тривожним розладом (ГТР). Зокрема, вивчення ­поширеності ARFID за допомогою ­опитувальника в початковій школі серед дітей віком 8–13 років у Швейцарії підтвердило, що 3,2 % відповідають діагностичним критеріям ARFID (Kurz et al., 2015). Серед дітей і ­підлітків, які проходять стаціонарне ліку­вання розладів ­харчової поведінки (РХП), ARFID діаг­ностують від 7,2 до 22,5 % випадків (Kurz etal., 2020).

Дані про поширеність ARFID серед дітей і підлітків, які проходять стаціонарне лікування РХП, дещо ­різняться. Так, в одних дослід­жен­нях ідеться про кількість таких осіб, яка сягає від 1,5 до 23 %, натомість в інших — до 14 % (Katzman etal., 2019; Fisher etal., 2014).

У психіатричному стаціонарі ARFID у дітей фіксують у 5–13 % випадків (Spicer et al., 2019). Серед пацієнтів із РХП ARFID виявляють у 7,2–17,4 % (Fisher etal., 2014; Norriset al., 2014), а у тих, хто лікується в денному стаціо­нарі — до 22,5 % (Nicely et al., 2014).

Як наголошують ­дослідники, діти та підлітки з ARFID за соціально-­демо­графічними та клінічними характеристиками відрізняються від тих, хто страждає на нервову анорексію та нервову булімію. Зокрема, у них менша вага, довша тривалість хвороби та велика ймовірність виникнення супутніх сома­тичних ускладнень і психічних розладів.

Основні симптоми та чинники ризику розладу

вгору

Симптоми ARFID різноманітні: труднощі з перетравленням окремих продуктів, відмова від їжі певних кольорів або текстур, вживання тільки дуже маленьких порцій, брак апетиту або страх вживати їжу після нападу ­ядухи чи ­блювання. Оскільки ARFID охоплює низку ­різних ­типів труднощів, які призводять до відмови або ­обмеження прийому їжі, ­існує широкий спектр можливих ознак і симптомів, не всі з яких обов’язково мають ­виникати в кожного пацієнта. До чинників ризику ARFID належить низка біологічних, психо­логічних і ­соціокультурних проб­лем.

Серед можливих ознак ARFID виокремлюють:

  • Вживання певного асортименту продуктів, але загалом набагато меншої кількості їжі, ніж необхідно для ­підтримки здоров’я.
  • Важке розпізнавання ознак голоду.
  • Почуття ситості вже після кількох ковтків і намагання щосили з’їсти трохи більше.
  • Перебування за процесом вживання їжі довгий час із переконанням, що це «робота».
  • Повне пропускання приймання їжі, особливо коли зайнятий чимось іншим.
  • Чутливість до деяких аспектів певних продуктів харчування, як-от текстура, запах або температура.
  • Вибагливість до харчів.
  • Постійне вживання одних і тих самих страв.
  • Вживання чогось відмінного від усіх інших.
  • Споживання лише продуктів одного кольору.
  • Уникання громадських заходів, де може бути їжа.
  • Відчуття неспокою під час їди, дуже ретельне пере­жовування, часте відкушування і ковтання замаленькими порціями тощо.
  • Втрата ваги (або брак прибавки ваги у дітей).
  • Розвиток дефіциту поживних речовин, наприклад анемії через нестачу заліза в раціоні.
  • Потреба вживати добавки для того, щоб ­задовольнити нормальні потреби в харчуванні та енергії (APA, 2013).

Дуже важливо визнати, що в особи, яка потерпає від ARFID, може бути одна або кілька зі згаданих причин уникнення або ­обмеження їжі. Експерти наголошують, що ARFID може виглядати доволі ­різноманітно в ­кожного пацієнта порівняно з іншим. ­Іноді згаданий розлад називають «парасольковим» термі­ном, ­оскільки він приховує низку різних типів складності. Проте всі, у кого розвивається ARFID, мають загальну основну рису — уникнення або обмеження їжі з ­погляду загальної кількості, діапазону з’їдених продуктів або того й іншого. ­Крім того, може розвинутись серйозна втрата ваги або дефіцит поживних речовин, що потребуватиме негайного ­лікування. Також важливе залучення батьків до процесу надання ­допомоги. В окремих випадках може бути рекомендований період ­годування ­через зонд, якщо фізичний ризик ­оцінюється як вкрай високий. Через обмеження в продуктах, такі пацієнти ­час­то відчувають значні труднощі ­вдома, у навчальному закладі, на роботі та в ­компанії друзів. Їхній настрій та ­повсякденна діяльність можуть бути ­порушені. ­Більшість осіб із ARFID зазнають труднощів із виходом на вулицю або перебуванням у відпустці, що негативно позначається на соціальній активності. Вони важко заводять нових друзів або встанов­люють близькі стосунки.

Сьогодні бракує чітких рекомендацій із психофар­мако­терапії при ARFID. Головною метою втручання є відновлення здорової ваги та зниження рівня ди­стресу та ­тривоги, пов’язаних із вживанням їжі (Thomas etal., 2014). Національна служба охорони здоров’я Великої Британії ­визнала ARFID новим діагнозом (NHS, 2013).

Нині необхідне подальше вивчення ARFID, пов’яза­ного з прийманням їжі та його коморбідності з ­психічними порушеннями, для ­вироблення оптимальних підходів до лікування пацієнтів зі згаданим розладом.

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами сайтів: www.icd.who.int; www.beateatingdisorders.org.uk

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2022 Рік

Зміст випуску 7-8 (136), 2022

  1. Ю.А. Крамар

  2. Р. І. Ісаков

  3. Н.П. Волошина, І.В. Богданова, І.К. Волошин-Гапонов, С.В. Федосєєв, Л.П. Терещенко, Т.В. Богданова

Зміст випуску 1 (132), 2022

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. А. Є. Дубенко, В. І. Коростій, М. В. Набока, Г. І. Селюков

  3. І. І. Марценковська

  4. Т. О. Зайцева, О. А. Борисенко

  5. О. Аврамчук

  6. А. Сальнікова

Випуски поточного року