Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Психічне здоров’я в умовах війни
-
Фармакотерапія черепно‑мозкової травми та супутніх когнітивних і нейроповедінкових ускладнень
-
Можливості оптимізації лікування та поліпшення якості життя пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Аналіз феноменів тривоги та депресії у перші тижні війни: гендерно-вікові аспекти
-
Настанови з профілактики, оцінювання та лікування депресії у пацієнтів літнього віку
-
Розділ:
Психічне здоров’я в умовах війни
Війна з усіма її проявами — це надпотужний стресовий чинник, який може мати вплив на психіку людини і через кілька років після того, як бойові дії завершаться. Для запобігання тяжким і довготривалим ускладненням, надзвичайно важливо вже зараз надавати психологічну підтримку всім, хто цього потребує. У Міністерстві охорони здоров’я спільно з Офісом першої леді та іншими партнерами розпочато програму, яка спрямована на допомогу українцям у подоланні психологічних наслідків війни.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), психічне здоров’я — це стан добробуту, коли людина може справлятися зі стресами, плідно працювати і робити внесок у свою громаду або спільноту. Нині через війну всі ці компоненти психічного здоров’я опинилися під впливом тяжких травмувальних чинників. Це вимагає від кожного здобувати навички та вміння справлятися зі стресовими ситуаціями, для того щоб вистояти, вижити і бути гнучкими. За попередніми прогнозами Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, з кожним днем кількість осіб, які будуть відчувати наслідки для свого психічного здоров’я, зростатиме. Навіть тих, хто зміг стійко перенести перші місяці повномасштабного вторгнення рф, чекає ментальне виснаження, адже звикання до постійного перебування в умовах війни також може негативно позначатися на психічному здоров’ї.
Як зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, надалі психологічної підтримки потребуватимуть до 15 млн українців, із них майже 3–4 млн — медикаментозного лікування. Кожен десятий українець може відчути наслідки на рівні середньої тяжкості чи тяжкої хвороби. Серед наслідків, які негативно позначатимуться й створюватимуть додаткове навантаження на охорону здоров’я: поширення серцево-судинних хвороб, діабету, артритів, астми, онкозахворювань; погіршення результатів лікування хронічних хвороб та збільшення смертності від раку.
Особи із психічними розладами мають також розлади сну, що нерідко призводять до хвороб органів дихання; вони більш схильні до куріння, важче кидають згубну звичку та в середньому палять більше. Загалом за наявності психічних хвороб кількість звернень до лікарів, увага до власного здоров’я та періодичність проходження рутинних обстежень знижуються, що призводить до пізньої діагностики хвороб та меншої успішності їх лікування; ризик смерті від раку за наявності депресивних розладів зростає на 50 %, а від серцевих — на 67 %; серед осіб із посттравматичним стресовим розладом більш поширені гіпертонія, стенокардія, тахікардія, інші захворювання серця, виразка шлунка, гастрит і артрит.
Під час війни та після її закінчення увага до психічного здоров’я громадян має бути на особливо високому рівні, оскільки саме рівень психологічного благополуччя матиме вплив і на загальний стан здоров’я, економічне відновлення та добробут країни.
Щоб допомогти людям, які постраждали від російської агресії в Україні, МОЗ спільно з партнерами ініціювали створення «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки», яка передбачає:
- залучення фахівців ВООЗ до розроблення моделі системи надання психологічної допомоги;
- підготовлення покрокового плану реалізації моделі після її обговорення з представниками професійної спільноти, експертами;
- побудову системи навчання, сертифікації, моніторингу якості підготовки психологів, психотерапевтів, лікарів-психологів;
- проведення навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян методик надання психологічної підтримки;
- формування реєстру фахівців і методик, систематизація даних, розробка моделі перенавчання й перепідготовки кадрів і системи їх залучення.
У формуванні психологічно здорового суспільства важлива спільна робота громади і держави. Зокрема, ВООЗ і глобальна Референтна група з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Міжвідомчого постійного комітету допомагатиме в реалізації цього проєкту. Об’єднання зусиль для подолання викликів, що постали через війну у сфері психічного здоров’я українців, є необхідною умовою для створення системи, яка готова реагувати на всі виклики та здатна надати допомогу всім, хто її потребує.
Підготувала Лариса Мартинова
За матеріалами www.moz.gov.ua
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2022 Рік
Зміст випуску 7-8 (136), 2022
Зміст випуску 5-6 (135), 2022
-
Ефективна та безпечна фармакотерапія дорослих пацієнтів із шизофренією
-
Фармакотерапевтичний підхід до контролю поведінкових та психологічних симптомів деменції
-
Діагностування та лікування мігрені: десять послідовних кроків
-
Фармакотерапія розладів тривожного спектра у дорослих пацієнтів
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із болісною діабетичною полінейропатією
Зміст випуску 3-4 (134), 2022
-
Фармакотерапія черепно‑мозкової травми та супутніх когнітивних і нейроповедінкових ускладнень
-
Можливості оптимізації лікування та поліпшення якості життя пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Аналіз феноменів тривоги та депресії у перші тижні війни: гендерно-вікові аспекти
-
Настанови з профілактики, оцінювання та лікування депресії у пацієнтів літнього віку
Зміст випуску 2 (133), 2022
Зміст випуску 1 (132), 2022
-
Дебати в неврології: обмін думками з актуальних клінічних питань
-
Психіатрична коморбідність епілепсії (дискусія про інтеріктальний дисфоричний розлад)
-
Нові можливості традиційної фармакотерапії при нейродегенеративних та нейросудинних захворюваннях
-
Клінічний підхід до фармакотерапії пацієнтів із розладами особистості
-
Патерни агресивної поведінки у дітей і підлітків: сучасні дефініції та діагностичні категорії
-
Комбінована терапія у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією першого типу
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися