Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Український досвід подолання психологічної травми
-
Сльози маку: опій у житті та творчості англійських письменників
-
Раздел:
Український досвід подолання психологічної травми
Україна взяла участь у Глобальному саміті психічного здоров’я (GlobalMental Health Summit, 2022), який відбувся нещодавно в Римі (Італія). Досвід українських фахівців викликав неабиякий інтерес і підтримку аудиторії. І це недивно, адже цивілізований світ уважно спостерігає, як український народ стійко долає вплив жахливої несправедливої війни на психічне здоров’я нації.
Міжнародні організації та країни-партнери від початку повномасштабного вторгнення — а деякі ще з 2014 року — надають допомогу нашій країні: діляться досвідом і знаннями, надсилають лікарів і фахівців у сфері психічного здоров’я, передають гуманітарні вантажі. Програми й інструменти для психосоціальної підтримки населення в умовах воєнного конфлікту, що реалізуються зараз в Україні, викликають неабияку зацікавленість із боку інших держав, адже набутий нашою країною досвід допоможе їм переглянути та вдосконалити власні системи з підтримки психічного здоров’я. Від 24 лютого третина українців була змушена покинути свої домівки через неспровокований збройний напад росії. І вже вісім місяців українці потерпають від активних бойових дій, що не припиняються. На окупованих територіях бракує їжі, питної води й основних ліків. По всій Україні люди живуть під постійною загрозою повітряних атак. Щодня десятки українців отримують тяжкі поранення, багато військових і цивільних втрачають кінцівки.
Як зазначила у своєму виступі Ксенія Возніцина, директорка Центру психічного здоров’я і реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України, яка цьогоріч представляла Україну на Глобальному саміті психічного здоров’я, війна чинить вплив як на фізичне, так і на психічне здоров’я багатьох людей в Україні. Особливо сильно позначається на найвразливіших верствах населення, як-от особи з обмеженими можливостями та особи похилого віку, які не змогли евакуюватися із зони бойових дій і намагаються віднайти безпеку і захист. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен п’ятий житель зони бойових дій матиме психічний розлад протягом 10 років і може потребувати психологічної підтримки та лікування через травму та стрес, пов’язані з війною. Тому Україна почала адаптувати систему охорони здоров’я до нових потреб. Раніше українська система охорони психічного здоров’я була зосереджена на біомедичних підходах. Психіатричні послуги надавалися в стаціонарних психіатричних лікарнях або відділеннях. Багато осіб і установ в Україні, включно з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), урядом України, міжнародними організаціями та донорськими організаціями, вже об’єднали зусилля для розвитку доступної та якісної системи охорони психічного здоров’я. Ці зусилля були започатковані та підтримані Національною програмою психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованою першою леді Оленою Зеленською. Нині МОЗ активно працює над інтеграцією служб психічного здоров’я в первинну медичну допомогу, щоб усунути прогалини в лікуванні осіб із психічними розладами і порушеннями, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин. Розпочато навчання сімейних лікарів, щоб вони могли виявляти та лікувати типові розлади психічного здоров’я й уживання психоактивних речовин. Планується розвивати громадські центри психічного здоров’я по всій Україні. Ці послуги оплачуватиме держава, вони стануть доступнішими, зокрема для незахищених верств населення. Нині МОЗ підтримує роботу мобільних бригад психічного здоров’я, що надають послуги на рівні громади для важкодоступних груп населення.
Для покращення реабілітаційних послуг програма медичних гарантій буде доповнена додатковим пакетом, який залучатиме психологічну реабілітацію. Уже введено в лікарнях посади психотерапевта та клінічного психолога.
Експерти в галузі психічного здоров’я сподіваються, що вдасться запобігти катастрофічній ситуації й Україна переживе цю війну завдяки згуртованості її громадян та підтримці прогресивного світу. «Ми маємо сили відкрито говорити про нашу травму всередині країни та на глобальному рівні. Із гумором, героїзмом наших воїнів переживаємо травматичні події. Ми також трансформуємо нашу травму за допомогою конструктивних дій, як-от відновлення зруйнованих будинків та інфраструктури, волонтерство та доброчинність. І найголовніше, у нас є почуття та цінності, сильніші за травму. Ми разом протистоїмо злу. Захищаємо нашу країну, її цінності, права людини та демократію. Разом ми переможемо й, сподіваюся, побудуємо безпечніший і здоровіший світ для всіх», — підсумувала пані Ксенія.
Підготувала Лариса Мартинова
За матеріалами www.moz.gov.ua
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2022 Год
Содержание выпуска 7-8 (136), 2022
Содержание выпуска 5-6 (135), 2022
-
Ефективна та безпечна фармакотерапія дорослих пацієнтів із шизофренією
-
Фармакотерапевтичний підхід до контролю поведінкових та психологічних симптомів деменції
-
Діагностування та лікування мігрені: десять послідовних кроків
-
Фармакотерапія розладів тривожного спектра у дорослих пацієнтів
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із болісною діабетичною полінейропатією
Содержание выпуска 3-4 (134), 2022
-
Фармакотерапія черепно‑мозкової травми та супутніх когнітивних і нейроповедінкових ускладнень
-
Можливості оптимізації лікування та поліпшення якості життя пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Аналіз феноменів тривоги та депресії у перші тижні війни: гендерно-вікові аспекти
-
Настанови з профілактики, оцінювання та лікування депресії у пацієнтів літнього віку
Содержание выпуска 2 (133), 2022
Содержание выпуска 1 (132), 2022
-
Дебати в неврології: обмін думками з актуальних клінічних питань
-
Психіатрична коморбідність епілепсії (дискусія про інтеріктальний дисфоричний розлад)
-
Нові можливості традиційної фармакотерапії при нейродегенеративних та нейросудинних захворюваннях
-
Клінічний підхід до фармакотерапії пацієнтів із розладами особистості
-
Патерни агресивної поведінки у дітей і підлітків: сучасні дефініції та діагностичні категорії
-
Комбінована терапія у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією першого типу
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться