Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяПсихічне здоров’я на робочому місці
10 жовтня у світі за ініціативи ВООЗ відзначають День психічного здоров’я з метою підвищення рівня обізнаності про проблеми та мобілізації зусиль на його підтримку. 2017 року Всесвітній день присвячений психічному здоров’ю на робочому місці.
Левову частку дорослого життя ми проводимо на роботі. Те, як ми почуваємо себе там, є одним із чинників, що визначає наше загальне благополуччя.
Переважна більшість працівників боїться обговорювати свої психологічні проблеми з колегами та керівниками через страх втратити роботу чи зіпсувати відносини з ними. Стигматизація щодо психічних захворювань змушує їх мовчати. Наразі в роботодавців є слушна нагода змінити клімат страху на доброзичливий, однак вони роблять це вкрай рідко.
Проблеми з психічним здоров’ям на робочому місці досить поширені та є однією з основних причин відсутності на роботі (Mental Health Foundation UK 2017a). За оцінками Dewa et al. (2004), 8 % працездатного населення має діагностований психічний розлад, у близько 14 % відмічають проблеми з психічним здоров’ям на робочому місці (Mental Health Foundation UK 2017b). Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР, 2012) опублікувала аналогічні дані щодо населення працездатного віку: серед людей із клінічними психічними розладами понад 5 % мають тяжке психічне захворювання та близько 15 % — психічне захворювання середнього ступеня тяжкості. Приблизно 85 % умов психічного здоров’я працівників не діагностовано.
Один із чотирьох дорослих має певні проблеми з психічним здоров’ям, один із п’яти працівників — в анамнезі певний психологічний стан, але упереджене ставлення і дискримінація сприяють створенню бар’єрів. Щоб забезпечити гідне ставлення до осіб із психічними розладами, потрібна активна участь кожного члена суспільства як у громаді, так і на робочому місці. І хоча дедалі більше роботодавців намагаються підтримувати здоровий психологічний мікроклімат на робочому місці, сьогодні, на жаль, немає спільного бачення та плану дій щодо його покращення.
Депресія і тривожні розлади — найпоширеніші порушення психічного здоров’я, які негативно позначаються на здатності працювати продуктивно. У всьому світі від депресії, яка є однією з провідних причин інвалідності, страждає понад 300 млн осіб. А близько 260 млн живе з тривожними розладами, до того ж часто люди страждають від обох цих проблем.
За даними нещодавно опублікованого дослідження, яке виконане під керівництвом ВООЗ, підтверджено, що внаслідок депресії та тривожних розладів відбувається зниження продуктивності праці, що обходиться світовій економіці щороку в 1 трлн дол. США.
Згідно з доповіддю Всесвітньої федерації охорони психічного здоров’я (WFMH, 2017), 10 % працюючого населення припиняють роботу через депресію. Під час одного епізоду депресивного розладу в середньому втрачається 36 робочих днів. 50 % людей із депресією не приймають ліки. Когнітивні симптоми депресії, такі як складнощі концентрації уваги, прийняття рішень та запам’ятовування, становлять 94 %. Що спричиняє значні порушення робочого процесу та зниження продуктивності праці. 43 % керівників хочуть поліпшити політику щодо охорони психічного здоров’я на робочому місці. Людям важко розкрити, що вони мають проблеми з психічним здоров’ям, але ніхто не захищений від цього.
Роботодавці та керівники, які організовують у себе на підприємстві ініціативи з охорони психічного здоров’я на робочому місці і підтримують працівників, які мають порушення психічного здоров’я, виграють, адже в підсумку отримують не лише здоровіші, а й продуктивніші кадри. Навпаки, несприятлива атмосфера на робочому місці може призвести до розвитку фізичних і психічних розладів, зловживання алкоголем або іншими психоактивними речовинами, прогулів та ін.
Міністерство охорони здоров’я і соціального захисту США опублікувало рекомендації щодо створення дружнього до психічних проблем робочого середовища, що передбачає:
- відкритість для всіх кваліфікованих кандидатів при прийомі на роботу; різноманітність цінується;
- забезпечення охорони здоров’я, що розглядає психічні захворювання з такою ж актуальністю, як і фізичні хвороби;
- наявність програм і практик, які сприяють та підтримують здоров’я людей та/або баланс між роботою і повсякденним життям;
- тренінги для керівників і провідних фахівців із питань проблем психічного здоров’я на робочому місці, зокрема ідентифікація проблем, асоційованих із продуктивністю праці, що можуть свідчити про стрес у працівників та необхідність у зверненні до спеціалістів задля оцінки стану особи;
- захист і конфіденційність інформації про здоров’я працівників;
- застосування Програми психологічної підтримки співробітників або інші відповідні ресурси для надання допомоги;
- підтримку працівників, які звертаються за медичною допомогою, потребують госпіталізації та видачі лікарняного листка, включно з плануванням повернення на роботу;
- в разі виникнення потреби залишити роботу, забезпечення «гідного звільнення» працівника як корпоративного пріоритету; бесіди з усіма працівниками щодо рівних можливостей працевлаштування людей з обмеженими можливостями, та інших тем, які стосуються здоров’я, що сприятиме створенню благоприємного клімату, прийняттю інаковості, антистигматизації та антидискримінації на робочому місці.
Підготувала Тетяна Ільницька
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2017 Рік
Зміст випуску 1, 2017
-
Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»
-
Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем
-
Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт
-
Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку
-
Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Зміст випуску 10 (93), 2017
-
Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи
-
Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу
-
Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки
-
Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності
-
Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Зміст випуску 9 (92), 2017
-
Генералізований тривожний розлад: сучасна практика подолання
-
Динамика психопатологических и когнитивных нарушений у пациентов с шизофренией в процессе терапии
-
Нейропатическая боль: фармакологическое ведение пациентов в неспециализированных условиях
-
Настанови щодо менеджменту пацієнтів із депресією в амбулаторній клінічній практиці
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Зміст випуску 7-8 (91), 2017
Зміст випуску 6 (90), 2017
Зміст випуску 5 (89), 2017
Зміст випуску 4 (88), 2017
-
Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами
-
Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции
-
Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів
-
Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією
-
Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата
-
Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій
Зміст випуску 3 (87), 2017
-
Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії
-
Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение
-
Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології
-
Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?
-
Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта
-
Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини
-
Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих
-
Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом
Зміст випуску 2 (86), 2017
-
Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії
-
Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода
-
Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії
-
Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов
Зміст випуску 1 (85), 2017
-
Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися