сховати меню
Розділи: Актуально

Психічне здоров’я в організаціях: чотири причини інвестувати в охорону психічного здоров’я працівників

сторінки: 6-9

 

Повільно, але незворотно тема психічного здоров’я втрачає свою закритість і таємничість та все рідше стає предметом сорому. Нині наближається до затвердження Концепція програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, та розпочалася робота над Національним планом дій щодо психічного здоров’я в Україні.І зараз фахова спільнота робить наступний крок — починає говорити про психічне здоров’я на робочих місцях, у державних, комерційних та громадських установах. Чому це важливо? Яким чином організації причетні до психічного здоров’я людей і, навпаки, психічне здоров’я конкретної людини до організацій? У який спосіб психічне здоров’я може стати об’єктом для інвестицій? На ці та інші питання відповідають доктор психологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, директор Mental Health Solutions Віталій Климчук та доктор психологічних наук, голова секції клінічної психології Асоціації психіатрів України, професор кафедри клінічної психології Українського католицького університету Вікторія Горбунова.

Від стигми до піклування

вверх

Попри складність ситуації, що склалася в Україні, наша держава змінюється і розвивається. Це особливо помітно, коли у фокус уваги потрапляють теми, вкриті стигмою, упередженням та непоінформованістю. Зокрема, це стосується й психічного здоров’я. Хто б міг подумати, що про психічне здоров’я говоритимуть не лише в кабінетах відповідних фахівців, але й на рівні національної політики та громад?

Наша стаття — ще один внесок у подолання згаданої упередженості. Порушуючи вказану тему ми мали на меті: 1) показати фахівцям широке та затребуване поле діяльності, яке є в організаціях; 2) донести працедавцям, що турбота про психічне здоров’я людей прямо асоційована з ефективністю організації; 3) впевнити працівників, що вихід є, психічні розлади можна подолати, психологічні проб­леми розв’язати, а замість страждання та скиглення, слід активно шукати допомоги.

Спираючись на дані клінічних, епідеміологічних та економічних досліджень, ми намагались обґрунтувати нагальність і значущість теми психічного здоров’я в орга­нізаціях, у процесі чого виокремили чотири причини, чому варто інвестувати в психічне здоров’я працівників.

Епідеміологічна причина

вверх

2015 року було завершено чергове масштабне епідеміо­логічне дослідження — Глобальне дослідження тягаря хвороб (Global Burden of Disease Study). Відповідно до його даних, тягар розладів психічного здоров’я та вживання психоактивних речовин є надзвичайно великим. Наразі він становить близько 18,4 % від глобального показника років життя із непрацездатністю (YLD) [17]. Також важливим є той факт, що Україна посідає лідируючі позиції в десятці країн із найвищими показниками опіоїдної залежності. Крім цього, аналіз даних 2013 року засвідчив, що великий депресивний розлад знаходиться на першому місці серед причин непрацездатності у 56, на другому — у 56 і на третьому — у 34 країнах світу [7]. Показник тягаря психічних розладів 18,4 %, за останніми прогнозами, недооцінений, адже насправді він є ще вищим, і становить понад 32,4 % від усіх років життя із непрацездатністю (YLD) [16].

Згідно з даними інших досліджень, у кожній окремій країні на певний момент часу в 5 % людей праце­здатного віку спостерігають тяжкий розлад психіч­ного здоров’я і ще в 15 % — порушення помірної тяжкос­ті [14]. Якщо врахувати середню тривалість життя, то в країнах із низьким та середнім рівнями добро­буту ймовірність мати протягом життя розлад психічного здоров’я сягає до 80 %. При цьому обмеження життєдіяльності, яке може призвести до непрацездатності, спостерігається лише в третини осіб із тяжкими розладами і в однієї п’ятої — з розладами помірної тяжкості. Таким чином, можна зробити висновок, що понад 80 % людей, які мають розлади психічного здоров’я помірної тяжкості, по­-перше, є працездатного віку, а по-друге, здебільшого це працівники організацій різної форми власності.

Один із найефективніших способів допомогти людям із розладами психічного здоров’я — наблизити їх до спільноти, залучити до життя. Сьогодні у світі активно розвиваються спільнотні центри здоров’я, які пере­важно розташовують у межах місця проживання людини. У вказаних центрах турбота про психічне здоров’я поєднана з соматичною медициною та соціальною допомогою. Але оскільки особи, які мають помірні виражені розлади, це люди працездатного віку, тобто працюючі, то відповідно і більшість часу вони проводять на роботі. Тому фахова підтримка може і має бути інтегрована саме в робочий процес.

Унаслідок таких дій зростатиме можливість: 1) вжити превентивних заходів; 2) вчасно виявити розлади та зробити належне коригування під час надання першої допомоги; 3) організувати сприятливе і підтримуюче середовище.

Корпоративна причина

вверх

Зважаючи на кількість часу, який ми проводимо на роботі, а також на залежність матеріальної складової буття та емоційного комфорту від місця та змісту праці, стає очевидним, що робоче місце чинить суттєвий вплив на наше психічне здоров’я. У який спосіб це можливо? По­-перше, стрес на робочому місці (через постійну напру­гу, великі обсяги завдань, недосипання, невизначеність умов праці, складні стосунки в команді тощо) накопичується і провокує виникнення певних порушень і хвороб. По-­друге, все вищезазначене може лише посилити вже існуючий розлад.

Результати низки досліджень, які проводили в Канаді, Австра­лії та інших країнах, демонструють вражаючу картину щодо виникнення стресу внаслідок трудової діяльності. Так, за даними досліджень у Великій Британії, 40 % причин усіх хвороб, які з’явилися у зв’язку з роботою, припадають саме на стрес. Серед них найпоширеніші — тиск на робочому місці, брак підтримки з боку керівників, знущання й насилля [3].

У Канаді 71 % працівників скаржаться на проблеми щодо психологічного здоров’я та безпеки робочого місця, причому 14 % не вважають своє робоче середовище психологічно комфортним та безпечним [20, 13].

Зокрема, за даними досліджень в Австралії, 6 % скарг працівників щодо організації стосується психічного здоров’я, і з них 43 % — через стрес, пов’язаний із роботою. Серед згаданих чинників робочого стресу виявлені такі: 33 % — робочий тиск, 21 % — знущання та глузування, 17 % — насилля на робочому місці [1]. До того ж 3,3 млн австралійців відмічають недо­сипання через стреси на роботі, а кожен четвертий працівник має тривожні переживання з тієї самої при­­чини [19].

Як це позначається на ставленні працівників до власної організації, як впливає на їхню мотивацію? У Великій Британії, наприклад, 31 % фахівців шукають нову роботу, щоб знизити рівень стресу [5]. Причому 54 % вважають, що причини погіршення їхнього психічного здоров’я криються одночасно в особистому житті та умовах на робочому місці. В Австралії 45 % працівників покидають роботу через її негативний вплив на психічне здоров’я [4].

Турбота про психічне здоров’я на робочому місці має значний ефект: 60 % працівників стають більш прихильними до своєї організації, на 68 % зменшується бажання шукати нове місце праці.

Створення належного робочого середовища як такого, що підтримує психічне здоров’я працівників, підсилює опірність до стресів, вчить турбуватися про себе й оточуючих, не лише сприяє їхньому фізичному здоров’ю, відновленню та одужанню, а й дає працедавцю лояльних, продуктивних і активних учасників трудового процесу, прихильних до організації та мотивованих на довгу якісну працю.

Цікаво, що у Великій Британії після просвітницьких кампаній та низки дій щодо державної та громадської стимуляції з підтримки психічного здоров’я на робочому місці показник ефективності організацій, у яких турбуються про психічне здоров’я працівників, станом на 2016 рік зріс до 46 % (проти 37 % — 2011-­го), а тих, які не дбають про психологічну підтримку своїх працівників, лишився майже незмінним — 20 % [5].

Правова причина

вверх

Відповідно до Європейської соціальної хартії, кожна людина має право на охорону здоров’я і безпечні умови праці [21]. Право на психічне здоров’я, згідно з рішенням Європейського комітету із соціальних прав від 2005 року, є невід’ємною складовою права на здоров’я [6]. І якщо щодо фізичної безпеки ця норма виконується через відповідальність працедавців та її законодавчий конт­роль, то щодо психологічної безпеки — все набагато складніше.

Люди з розладами психічного здоров’я часто страждають від цілої низки правових проблем: труднощі з реа­лі­зацією соціальних та економічних прав; стигматизація і дискримінація, загроза обмеження свободи; недотримання норм щодо поінформованої згоди; ­сегрегація, неякісна діагностика та лікування соматичних хвороб [10].

Дискримінація за ознакою психічного здоров’я насправді є одним із критичних моментів. Приміром, у Вели­кій Британії 50 % працівників, які мали проблеми з психічним здоров’ям, не говорять про це, оскільки побоюються мати негативні наслідки щодо власного праце­влаштування та подальшої кар’єри [3].

Так, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OCDE, 2015) відсоток безробіття серед людей без розладів психічного здоров’я становить 4,4 % (від 1,8 до 8,3 %), із помірними порушеннями — 8,9 % (від 3,7 до 16,8 %), а з тяжкими розладами — 18,7 % (від 6,2 до 27,2 %) [8]. Це середні дані восьми країн Євро­пи, а також США і Австралії.

Водночас відомо, що соціалізація, включення до спільнот, залучення до роботи зі сприятливими факторами, сприяння самостійності людей із тяжкими розладами, зокре­ма нейробіологічними, може мати позитивні наслідки для них, тим самим покращивши якість їхнього життя [15, 18]. Звісно, що все це має відбуватися за пра­виль­ної організації всього процесу, наприклад із застосуванням стратегій «supportеd decision making» (підтримуючого прийняття рішень) або розроблених методів щодо підтримки добробуту працівників [2].

Економічна причина

вверх

Наразі економічні втрати через розлади психічного здоров’я надзвичайно високі. З одного боку, це прямі витрати на лікування, соціальне піклування тощо, з іншого — непрямі втрати, такі як збитки внаслідок відсутності працівника на роботі, зниження якості праці, презентеїзм (фізична присутність на робочому місці без належного виконання своїх обов’язків), погіршення психологічного стану опікунів, що, своєю чергою, зумовлює додаткові витрати на їхніх робочих місцях. Як свідчать статистичні дані, 85 % людей із розладами психічного здоров’я наголошують на тяжкості зосеред­ження на робочих завданнях, 64 % — на необхідності збільшення часу виконання завдань, 54 % — на складності прийняття відповідних ­рішень, 48 % — на неможливості справлятися з кількома справами одночасно, 48 % — на втрату витримки та терп­лячості під час роботи з клієнтами [5].

2017 року у Великій Британії, за інформацією компанії Deloitte *, економічні втрати роботодавців сягнули 32,6-42,2 млрд фунтів стерлінгів, що у перерахунку дорівнює 497-2017 фунтів на одного працівника (за консер­вативними оцінками) [11]. Складовими цих втрат є: вартість абсентеїзму, презентеїзму та плинності кадрів.

За інформацією PricewaterhouseCoopers (PwC)**, в Австра­лії втрати оцінюють на рівні 10,9 млрд доларів за рік. Так, на абсентеїзм припадає — 4,7 млрд; презентеїзм — 6,1 млрд та страхові виплати —145,9 млн [4].

Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), світова вартість розладів психічного здоров’я становить приблизно 3,5 % ВВП [5].

Натомість, є і гарна новина. Витрати на охорону психічне здоров’я є насправді інвестиційно привабливими, оскільки забезпечують досить швидке повернення кош­тів. Так, індекс повернення інвестицій (ROI) для психіч­ного здоров’я в організаціях, які діяли в цьому напрямі, набув значення від 0,4 до 9 доларів протягом року (Deloitte, PricewaterhouseCoopers). Це означає, що можливо досягти повернення інвестицій у розмірі 9 доларів на кожен інвестований долар, якщо спрямовувати кошти не лише як реагування на окремі складнощі, а на створення цілісної системи превенції та промоції ­психічного здоров’я на робочому місці, вибудовування чіткої організаційної політики щодо підтримки добробуту працівників [11, 4].

Для України подібні розрахунки здійснювали Міжнародний медичний корпус (International Medical Corps) та Група Світового банку (World Bank Group). Так, результати вказаного дослідження свідчать, що в разі розширення сервісів та збільшення державних інвестицій у сферу психічного здоров’я можна досягти до 2030 року збереження 4,7 млн років здорового життя українців. Причому це, звісно, позитивно позначиться й на економіці нашої країни, адже 800 млн доларів ми втрачаємо лише через депресію, а також 350 млн — через тривожні розлади. У підсумку на рівні держави це приведе до повернення 2 доларів на кожен інвестований долар [9].

Висновки

вверх

Піклування про психічне здоров’я працівників на робочому місці має стати невід’ємною складовою політики організацій і підприємств. Це сприятиме покращенню епідеміологічної ситуації, розвитку і підтримці корпоративного духу, працюватиме на внесок організації в підтримку прав людини і зрештою зумовить позитивні зрушення в економічному розвитку організації.

Результати проведених досліджень демонструють, що 1 долар, інвестований у психічне здоров’я працівників, може дати до 9 доларів прибутку. Варто лише забезпечити певні умови, які сприятимуть цьому процесу. Серед них:

1. Наукові знання та методи з доведеною ефективністю. Інвестувати зусилля, час та фінанси в інтервенції з низькою дієвістю — це безвідповідальне марнування ресурсу. Саме тому слід будувати роботу на наукових засадах та застосовувати інтервенції, в основі яких лежать методи з достовірною ефективністю.

2. Ретельний аналіз ситуації, що склалася в організації. Оскільки немає сенсу вдаватись до певних заходів без попереднього вивчення наявної нині ситуації та аналізу конкретних проблем. Перший крок — визначення причин їх виникнення та мішеней для подальших інтервенцій.

3. Продумана і чітко сфокусована система впровадження заходів. Скажімо, будь­-які дії в цьому напрямі мають бути системними та комплексними з урахуванням психо­логічної, соціальної, соматичної, фізичної складової. ­Основними серед них є психоедукація, консультування, групові та індивідуальні втручання, ре­­організація робочого простору тощо.

4. Оцінка та моніторинг результатів. Гарантією якості та підтримки дієвості системи має бути оцінювання результатів, відслідковування короткотермінових та довготривалих наслідків, порівнювання з попередніми показниками. Для працівників важливо знати, що змінилося на краще, для власників — які інвестиції сприятимуть ­позитивному результату, а для фахівців — що є основою для адвокації інтервенцій.

5. Неперервність та тривалість роботи. Турбота про психічне здоров’я — невід’ємна складова щоденної практичної діяльності. Оскільки тематика здоров’я та роз­ладів має позбу­тися стигми, страху та табуювання, а психо­логічний комфорт та висока якість життя пра­ців­ників — стати звичними умовами праці.

Література

вверх

1. Australian workers compensation statistics [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.safeworkaustralia.gov.au/system/files/documents/1702/australian-workers-compensation-statistics-2012-13.pdf.

2. Blanck P., Martinis G. ‘The Right to Make Choices’: The National Resource Center for Supported Decision-Making [Електронний ресурс] // INCLUSION AAIDD. — 2015. — Vol. 3, No. 1. — Р. 24-33. — Режим доступу : http://www.supportmydecision.org/assets/tools/Supported-Decision-Making-Overview.pdf.

3. Causes of stress at work. Health and Safety Executive [Елект­ронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.hse.gov.uk/stress/causes.htm.

4. Creating a mentally healthy workplace. Return on investment analysis. PricewaterhouseCoopers [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.headsup.org.au/docs/default-source/default-document-library/research-by-pricewaterhouse-coopers.pdf?sfvrsn=3149534d_2.

5. Employee Outlook: Spring 2017. Chartered Institute of Personnel and Development [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.cipd.co.uk/knowledge/fundamentals/relations/engagement/employee-outlook-reports.

6. European Committee of Social Rights. Conclusions 2005 — Statement of interpretation [Електронний ресурс]. — Article 11. — Режим доступу : http://hudoc.esc.coe.int/eng/?i=2005_Ob_1-1/Ob/EN.

7. Global Burden of Disease Study 2013 Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013 // Lancet. — 2015. — V. 386. — P. 743-800.

8. Indicators and data on mental health and work. Organisation for Economic Co-operation and Development [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.oecd.org/employment/mental-health-and-work.htm.

9. Mental health in transition. Assessment and Guidance for Strengthening Integration of Mental Health into Primary Health Care and Community-Based Service Platforms in Ukraine / International Medical Corps in collaboration with and the support of the World Bank group. — [Report under construction for open-access publishing]. — 128 p.

10. Mental health and human rights. Report of the United Nations High Commissioner for Human Rights. Human Rights Council. Thirty-fourth session [Електронний ресурс]. — (27 February–24 March 2017). — Режим доступу : http://undocs.org/en/A/HRC/34/32.

11. Mental health and employers: The case for investment. A supporting study for the Independent Review [Електронний ресурс] // Deloitte. — 2017. — Режим доступу : https://www2.deloitte.com/uk/en/pages/public-sector/articles/mental-health-employers-review.html.

12. National Mental Health Action Plan [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.facebook.com/National-Mental-Health-Action-Plan-for-Ukraine-465199120540357.

Повний список літератури, що включає 22 пункти, знаходиться в редакції.

 

Примітки: *Deloitte Touche Tohmatsu Limited (укр. Делойт Туш Томацу Лімітд) — одна з провідних організацій світу в галузі професійних послуг. Фірми, що входять до складу всесвітньої мережі, надають аудиторські та консалтингові послуги високих світових стандартів.

** PricewaterhouseCoopers (укр. Прайсвотерхаус Куперс) — міжнародна мережа компаній, що пропонує професійні послуги у сфері консалтингу та аудиту.

Поділитися з друзями:

Партнери