Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
статья в PDF-формате

Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями

Нейропатичний біль може виникати як реакція організму на променеву терапію у пацієнтів з онкологічною патологією, зокрема голови або шиї. Вони часто потерпають від ноцицептивного та нейропатичного болю внаслідок опромінення (Epstein etal., 2009). J. Jiang etal. у статті «Effect of pregabalin on radiotherapy-related neuropathic pain in patients with head and neck cancer: a randomized controlled trial», опублікованій в Journal of Clinical Oncology (2018; 36: 1–10), предста­вили результати рандомізованого конт­рольованого дослід­жен­ня ефективності й безпеки прегабаліну в осіб із нейропатичним болем унаслідок застосування проме­невої терапії. Метою багатоцентро­вого рандо­мізованого конт­рольованого дослід­жен­ня з подвійним засліпленням було визначення ефективності та безпеч­ності прега­баліну (препарат Лірика; виробник Pfizer, Китай), рекомендованого у багатьох клінічних настановах як препарат першої лінії за ­різних типів нейро­патичного болю, щодо зменшення інтенсивності ­хронічного нейропатичного болю, ­зумовленого променевою терапією у пацієнтів з онко­патологією голови або шиї (Johnson and Rice, 2014; Peltier etal., 2014).

Полегшення болю за 11-бальною цифровою рейтинговою шкалою інтенсивності болю (NRS) на 16-му тижні оцінювали у 128 пацієнтів із нейропатичним болем унаслідок променевої терапії (≥ 4 балів за NRS і ≥ 12 балів за шкалою нейропатичних симптомів та ознак університету Лідса (LANSS) на вихідному рівні). Пацієнтів рандо­мізували для активного ­лікування прегабаліном у гнучкому ­дозуванні (n = 64) або ­отримання плацебо (n = 64) протягом 16 тижнів. За 7-денним почат­ковим періодом (пацієнти щодня отри­мували по ­одній капсулі (75 мг) ­прегабаліну або плацебо ­двічі на добу) йшла 4-тижнева фаза титрування дози — 23 (35,9 %), 22 (34,4 %) і 19 (29,7 %) пацієнтів отри­мували максимальне добове дозування прегаба­ліну 300, 450 і 600 мг відповідно); далі — фаза підтримки дози (12 тижнів), потім — етап поступового зниження дозування препарату впродовж тижня. На 16-му тижні полегшення болю на ≥ 50 % за шкалою NRS досягли 19 (29,7 %) пацієнтів у групі застосування прегабаліну і 5 (7,8 %) — у ­групі приймання плацебо (різниця між абсолютними величинами 21,88 %; 95 % ДІ 7,33–36,42 %; р = 0,003); зниження інтенсивності болю на ≥  30 % — 38 (59,4 %) і 21 (32,8 %) відповідно, різниця між абсолютними величинами 26,56 %; 95 % ДІ 8,35–44,77 %; р = 0,006.

У групі застосування прегабаліну досягнуто значущого зниження вираже­ності болю за коротким опитувальни­ком з оцінювання болю (BPI-SF) проти плацебо на 16-му тижні (скоригована різниця 0,7; 95 % ДІ 0,01–1,3; р = 0,047), а також суттєвішого зменшення ­загальних функціональних порушень (13,4 і 8,6 відповідно; скоригована різниця 4,8; 95 % ДІ 2,9–6,8; р < 0,001).

Помітне поліпшення фізіологічних і психологічних показників при застосуванні прегабаліну порівняно з плацебо (р = 0,004 і 0,01 відповідно) спостерігали за коротким опитувальником ВООЗ для оцінювання якості життя (WHOQOL-BREF). Про ефективність ліку­вання за шкалою загальної оцінки динаміки стану пацієнтом (PGIC) повідомили 30 осіб (47,6 %) із групи терапії прегабаліном і лише 8 (12,9 %) із групи приймання плацебо; різниця між абсолютними величинами 34,7 % (95 % ДІ; 18,2–51,2 %; р < 0,001, доповнення даних). Дієвість терапії за шкалою загальної оцінки стану клініцистом (CGIC) підтверджено в 36 пацієнтів (57,1 %), які приймали прегабалін, і в 10 (16,1 %) з групи отримання плацебо, різниця між абсолютними величинами 41,0 % (95 % ДІ 24,1–57,9 %; р < 0,001).

Дослідники не виявили значущої різниці (р = 0,29) щодо частоти розвитку принаймні однієї побічної реакції у групах терапії прегабаліном і приймання плацебо (n = 35; 54,7 % і n = 29; 45,3 % відповідно). Біль унаслідок іоні­зуючого випромінювання ­зумовлений недостатнім надход­жен­ням кисню ­після ураження мікросудин, стисканням нервових стовбурів через надмірний фіброз, ураженням аксонів і демієлінізацією нервів (Delanian etal., 2012; Yarnold and Brotons, 2010; Weigel etal., 2016). Прегабалін ефективний у разі болю, спричиненого ураженням периферичних нервів, подібного до больової діабетичної периферичної нейропатії (Baron etal., 2010; Rosenstock etal., 2004).

Результати дослідження J. Jiang etal. продемонстрували, що терапія прегабаліном знижує інтенсивність периферичного нейропатичного болю, пов’язаного з променевою терапією, на 2,44 бала (порівняно з вихідним рівнем) проти 1,58 бала у групі приймання плацебо за середньої скоригованої різниці 0,87 (95 % ДІ 0,30–1,44; р = 0,003).

Психологічний дистрес є ще ­однією важливою проблемою для пацієнтів, які страждають на рак (Hanna etal., 2015). Дані щодо ознак депресії, змін настрою й здатності насолоджуватися життям (за BPI-SF) підтвердили наявність несприятливого ­психологічного ­статусу осіб, які отримували ­променеву терапію з лікувальною метою, що ­збігається з попередніми результатами (Astrup etal., 2015; Chen etal., 2013).

Автори вважають, що особливу ­увагу слід приділяти психологічним розла­дам у пацієнтів із нейропатичним ­болем як наслідком променевої те­рапії (Jensen etal., 2007). Отримані дані свідчать, що поліпшення стану в разі три­воги, депресії та психологічних пору­шень було більш значущим у пацієнтів, які ­приймали прегабалін, аніж в осіб ­групи плацебо (р < 0,05). Лікування прегабаліном сприяло також суттєвішому підвищенню якості життя, ніж прийом плацебо.

Прегабалін затверджений у Європейському союзі для лікування генералізо­ваного тривожного розладу, це може слугувати поясненням поліпшення глобального емоційного ­статусу ­пацієнтів, які ­отримували прегабалін у рамках дослід­жен­ня (Frampton, 2014). Отже, прегабалін ефективно зменшував нейро­патичний біль внаслідок променевої терапії, добре переносився, сприяв більш вираженому поліпшенню настрою та якос­ті життя, ніж плацебо. Підтверджено подвійний сприятливий ефект прегабаліну щодо зменшення нейропатичного болю та ознак психологічних розладів у пацієнтів з онко­патологією голови або шиї.

Повну версію статті «Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями» читайте на с. 20.

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2019 Год

Содержание выпуска 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Содержание выпуска 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Содержание выпуска 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Содержание выпуска 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Содержание выпуска 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Содержание выпуска 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Содержание выпуска 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Содержание выпуска 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Содержание выпуска 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций