Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
ПодписатьсяВплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Нейропатичний біль може виникати як реакція організму на променеву терапію у пацієнтів з онкологічною патологією, зокрема голови або шиї. Вони часто потерпають від ноцицептивного та нейропатичного болю внаслідок опромінення (Epstein etal., 2009). J. Jiang etal. у статті «Effect of pregabalin on radiotherapy-related neuropathic pain in patients with head and neck cancer: a randomized controlled trial», опублікованій в Journal of Clinical Oncology (2018; 36: 1–10), представили результати рандомізованого контрольованого дослідження ефективності й безпеки прегабаліну в осіб із нейропатичним болем унаслідок застосування променевої терапії. Метою багатоцентрового рандомізованого контрольованого дослідження з подвійним засліпленням було визначення ефективності та безпечності прегабаліну (препарат Лірика; виробник Pfizer, Китай), рекомендованого у багатьох клінічних настановах як препарат першої лінії за різних типів нейропатичного болю, щодо зменшення інтенсивності хронічного нейропатичного болю, зумовленого променевою терапією у пацієнтів з онкопатологією голови або шиї (Johnson and Rice, 2014; Peltier etal., 2014).
Полегшення болю за 11-бальною цифровою рейтинговою шкалою інтенсивності болю (NRS) на 16-му тижні оцінювали у 128 пацієнтів із нейропатичним болем унаслідок променевої терапії (≥ 4 балів за NRS і ≥ 12 балів за шкалою нейропатичних симптомів та ознак університету Лідса (LANSS) на вихідному рівні). Пацієнтів рандомізували для активного лікування прегабаліном у гнучкому дозуванні (n = 64) або отримання плацебо (n = 64) протягом 16 тижнів. За 7-денним початковим періодом (пацієнти щодня отримували по одній капсулі (75 мг) прегабаліну або плацебо двічі на добу) йшла 4-тижнева фаза титрування дози — 23 (35,9 %), 22 (34,4 %) і 19 (29,7 %) пацієнтів отримували максимальне добове дозування прегабаліну 300, 450 і 600 мг відповідно); далі — фаза підтримки дози (12 тижнів), потім — етап поступового зниження дозування препарату впродовж тижня. На 16-му тижні полегшення болю на ≥ 50 % за шкалою NRS досягли 19 (29,7 %) пацієнтів у групі застосування прегабаліну і 5 (7,8 %) — у групі приймання плацебо (різниця між абсолютними величинами 21,88 %; 95 % ДІ 7,33–36,42 %; р = 0,003); зниження інтенсивності болю на ≥ 30 % — 38 (59,4 %) і 21 (32,8 %) відповідно, різниця між абсолютними величинами 26,56 %; 95 % ДІ 8,35–44,77 %; р = 0,006.
У групі застосування прегабаліну досягнуто значущого зниження вираженості болю за коротким опитувальником з оцінювання болю (BPI-SF) проти плацебо на 16-му тижні (скоригована різниця 0,7; 95 % ДІ 0,01–1,3; р = 0,047), а також суттєвішого зменшення загальних функціональних порушень (13,4 і 8,6 відповідно; скоригована різниця 4,8; 95 % ДІ 2,9–6,8; р < 0,001).
Помітне поліпшення фізіологічних і психологічних показників при застосуванні прегабаліну порівняно з плацебо (р = 0,004 і 0,01 відповідно) спостерігали за коротким опитувальником ВООЗ для оцінювання якості життя (WHOQOL-BREF). Про ефективність лікування за шкалою загальної оцінки динаміки стану пацієнтом (PGIC) повідомили 30 осіб (47,6 %) із групи терапії прегабаліном і лише 8 (12,9 %) із групи приймання плацебо; різниця між абсолютними величинами 34,7 % (95 % ДІ; 18,2–51,2 %; р < 0,001, доповнення даних). Дієвість терапії за шкалою загальної оцінки стану клініцистом (CGIC) підтверджено в 36 пацієнтів (57,1 %), які приймали прегабалін, і в 10 (16,1 %) з групи отримання плацебо, різниця між абсолютними величинами 41,0 % (95 % ДІ 24,1–57,9 %; р < 0,001).
Дослідники не виявили значущої різниці (р = 0,29) щодо частоти розвитку принаймні однієї побічної реакції у групах терапії прегабаліном і приймання плацебо (n = 35; 54,7 % і n = 29; 45,3 % відповідно). Біль унаслідок іонізуючого випромінювання зумовлений недостатнім надходженням кисню після ураження мікросудин, стисканням нервових стовбурів через надмірний фіброз, ураженням аксонів і демієлінізацією нервів (Delanian etal., 2012; Yarnold and Brotons, 2010; Weigel etal., 2016). Прегабалін ефективний у разі болю, спричиненого ураженням периферичних нервів, подібного до больової діабетичної периферичної нейропатії (Baron etal., 2010; Rosenstock etal., 2004).
Результати дослідження J. Jiang etal. продемонстрували, що терапія прегабаліном знижує інтенсивність периферичного нейропатичного болю, пов’язаного з променевою терапією, на 2,44 бала (порівняно з вихідним рівнем) проти 1,58 бала у групі приймання плацебо за середньої скоригованої різниці 0,87 (95 % ДІ 0,30–1,44; р = 0,003).
Психологічний дистрес є ще однією важливою проблемою для пацієнтів, які страждають на рак (Hanna etal., 2015). Дані щодо ознак депресії, змін настрою й здатності насолоджуватися життям (за BPI-SF) підтвердили наявність несприятливого психологічного статусу осіб, які отримували променеву терапію з лікувальною метою, що збігається з попередніми результатами (Astrup etal., 2015; Chen etal., 2013).
Автори вважають, що особливу увагу слід приділяти психологічним розладам у пацієнтів із нейропатичним болем як наслідком променевої терапії (Jensen etal., 2007). Отримані дані свідчать, що поліпшення стану в разі тривоги, депресії та психологічних порушень було більш значущим у пацієнтів, які приймали прегабалін, аніж в осіб групи плацебо (р < 0,05). Лікування прегабаліном сприяло також суттєвішому підвищенню якості життя, ніж прийом плацебо.
Прегабалін затверджений у Європейському союзі для лікування генералізованого тривожного розладу, це може слугувати поясненням поліпшення глобального емоційного статусу пацієнтів, які отримували прегабалін у рамках дослідження (Frampton, 2014). Отже, прегабалін ефективно зменшував нейропатичний біль внаслідок променевої терапії, добре переносився, сприяв більш вираженому поліпшенню настрою та якості життя, ніж плацебо. Підтверджено подвійний сприятливий ефект прегабаліну щодо зменшення нейропатичного болю та ознак психологічних розладів у пацієнтів з онкопатологією голови або шиї.
Повну версію статті «Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями» читайте на с. 20.
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2019 Год
Содержание выпуска 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Содержание выпуска 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Содержание выпуска 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Содержание выпуска 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Содержание выпуска 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Содержание выпуска 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Содержание выпуска 5 (106), 2019
Содержание выпуска 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (103), 2019
Содержание выпуска 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться