Важливість мітохондріального здоров’я для функціонування організму

Кожен аспект діяльності евкаріотичної клітини потребує енергії. За її продукування відповідальні органели мітохондрії, так звані «силові установки» клітин, які відіграють життєво важливу роль у перетворенні енергії, отриманої з їжею, на енергію біологічних процесів.

Найважливіші функції мітохондрій:

• виробництво АТФ, «енергетичної валюти» клітини;
• кальцієвий гомеостаз;
• регуляція вро­дженого імунітету (міто­хондріальний антивірусний сигнальний білок відіграє ключову роль у відповіді на вірусні інфекції);
• програмована загибель клітин (апоптоз);
• регуляція стовбурових клітин.

Мітохондрії чинять потужний вплив на функціонування та здоров’я клітини, а їхні дисфункції на рівні організму вирізняються слабкістю, втомлюваністю та когнітивними порушеннями. Хімічні речовини, що негативно позначаються на мітохондрії, належать до потенційних отрут. Власне, припинення ­нормального функціонування мітохондрій є основною причиною низки дегенеративних захворювань. Як відомо, одне скорочення ­серця потребує близько 70 г АТФ, що становить майже 6 кг АТФ на добу. Ідеальним ­джерелом енергії є не глюкоза, а жирні кислоти, які утворюються в процесі β-окиснення (окиснення однієї молекули глюкози і пальмітинової кислоти дає 38 і 129 молекул АТФ відповідно). Спалення жирних кислот забезпечує 60–70 % усієї енергії, яку виробляє та споживає клітина. Важливу роль у цьому процесі відіграє L-карнітин, природна речовина, споріднена з вітамінами групи B. Внутрішня ­мембрана мітохондрій є непроникною для довго­ланцюгових жирних кислот. Проте вони проникають до мітохондріального матриксу, де й відбувається β-окиснення, саме ­завдяки L-карнітину. Цей процес ­також потребує участі іншого ­ключового біогенного еле­мента — убіхінону, або коен­зиму Q10, і ­кисню (Yen etal.,2016).

Нейрозапалення — регульований природний процес захисту, який охоплює прозапальну і протизапальну фази. ­Перша фаза спрямована на нейтралізацію небезпеки, а друга — на відновлення гомео­стазу тканин через активацію регенеративних процесів. Гостра нейро­запальна реакція зменшує травму, сприя­ючи відновленню ушко­джених тканин, тоді як хронічна гліальна активація, як наслідок постійних подразників, є фундаментальним компонентом нейродегенеративних захворювань, що спричиняють дисфункцію нейронів і прогресування захворювань центральної нервової системи (ЦНС). Усе частіше вчені підтвер­джують центральну роль мітохондрій у патогенезі як запальних, так і дегенеративних розладів ЦНС (Zhou etal., 2017).

Нейрони головного мозку (ГМ) вкрай чутливі до ішемії та гіпоксії. Дедалі більше даних дослі­джень свідчать, що пору­шення функціонування мітохондрій є чинником розвитку депресії (Zhou etal., 2023).

Баланс між відповіддю організму на стрес і доступною енергією — ­­критично важливий для ментального здоров’я. Оптимальне функціонуванням мітохондрій сприяє за­хисту від депресії, а виснаження енергетичного запасу ГМ порушує його нейропластичність, що може призвести до розвитку депресивного розладу. Усі нейродегенеративні захворювання, як-от розсіяний склероз (РС), хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера (ХА), мають спільну рису — хронічне аберантне запалення, яке починається із системної реакції організму на ураження, активуючи імунну відповідь у ЦНС. Подальше вивільнення медіаторів запалення підвищує таку відповідь. Акти­вована мікроглія посилює ­вироблення мітохондріальних окиснювачів, як-от активні форми кисню (АФК) й азоту (АФА), що призводить до ще більшого ушко­дження мітохондрій, хронічного запалення і збільшення нейродегенерації (Zhou etal., 2019). За результатами дослі­джень, ступінь деменції у пацієнтів із ХА корелює з рівнем порушення біоенергетичних пору­шень у ГМ. Інтенсивність продукування внутрішньоклітинної енергії є більш точним індикатором тяжкості ХА, ніж розвиток амілоїдних бляшок (Zhu etal., 2013).

Стенокардія, ішемія, застійна серцева недостатність беруть початок у порушенні енергетичної функції мітохондрій, яка до того ж призводить до вимивання пуринів — «будівельних блоків» АТФ — із внутрішнього простору клітини та зниження рівня убіхінону. Такі препарати, як β-адреноблокатори, гіпоглікемічні ліки та трициклічні антидепресанти, знижують вміст убіхінону, що, як відомо, зменшується з віком. Дефіцит убіхінону та L-карнітину відчувають вегетаріанці, оскільки основним ­джерелом поживних речовин для мітохондрій є м’ясо (Sinatra, 2009).

Мітохондріальна дисфункція відіграє важливу роль у патогенезі цукрового діабету 2-го типу. Діабетична гіперглікемія спричиняє утворення супероксидів у мітохондріях ендотеліальних клітин, що призводить до розвитку атеросклерозу, гіпертензії, серцевої недостатності, сепсису і процесів старіння (Zimmermann etal., 2021).

Порушення функції мітохондрій дедалі частіше фіксують в етіології ­токсичних ускладнень внаслідок приймання лікар­ських засобів, зокрема психотропних (Zolkipli-Cunningham etal., 2017).

Сьогодні є способи, які допомагають зміцнити «здоров’я» мітохондрій. Одним із варіантів є поєднання субстратних доба­вок, регуляційних препаратів, фізичних тренувань і дієти. До засобів, які сприяють нормалізації функцій мітохондрій і доступні на фармацевтичному ринку України, належать комплексні біорегуляційні препарати виробництва Біологіше Хайльміттель ­Хеель ГмбХ: Убіхінон Композитум, Гліоксаль Композитум, Коензим Композитум.

Убіхінон Композитум покращує діяльність дихального ланцюга мітохондрій; його застосовують для стимуляції захисних механізмів від впливу токсинів, відновлення заблокованих ферментних систем та в разі порушення їх функціонування; показан­нями є лікування дегенеративних захворювань. Препарат Гліоксаль Композитум нормалізує про­цеси гліколізу, він пока­заний за гострих вірусних і хронічних інфекцій, дегенеративно-дистрофічних захворювань, м’язової дистрофії. Також активує роботу ферментів клітинного дихання, що відновлюють синтез АТФ (Byanchi, 2016).

Коензим Композитум активізує та регулює ферментні системи циклу Кребса, усуває гіпоксію тканин, зумовлює метаболічну, антиоксидантну, дезінтоксикаційну дію, поліпшує перебіг репаративних процесів (Khaibullina and Maksimov, 2023).

Препарат застосовують у ­комплексному лікуванні гострих і хронічних захворювань будь-якого похо­дження та локалізації; при реконвалесценції після інфекційних захворювань, фізичному та психічному виснаженні, порушенні засвоєння вітамінів.

Дія біорегуляційних препаратів базується на стимуляції функцій мітохондрій, активації захисних сил організму та нормалізації порушених функцій завдяки речовинам рослинного і мінерального похо­дження, що входять до їхнього складу.

Підготувала Наталія Купко

За матеріалами www.youtube.com/watch?v=0u9LcR6SljU