Психічне здоров’я на робочому місці

10 жовтня у світі за ініціативи ВООЗ відзначають День психічного здоров’я з метою підвищення рівня обізнаності про проблеми та мобілізації зусиль на його підтримку. 2017 року Всесвітній день присвячений психічному здоров’ю на робочому місці.

Левову частку дорослого життя ми проводимо на роботі. Те, як ми почуваємо себе там, є одним із чинників, що визначає наше загальне благополуччя.

Переважна більшість працівників боїться обговорювати свої психологічні проблеми з колегами та керівниками через страх втратити роботу чи зіпсувати відносини з ними. Стигматизація щодо психічних захворювань змушує їх мовчати. Наразі в роботодавців є слушна нагода змінити клімат страху на доброзичливий, однак вони роблять це вкрай рідко.

Проблеми з психічним здоров’ям на робочому місці досить поширені та є однією з основних причин відсутності на роботі (Mental Health Foundation UK 2017a). За оцінками Dewa et al. (2004), 8 % працездатного населення має діагностований психічний розлад, у близько 14 % відмічають проблеми з психічним здоров’ям на робочому місці (Mental Health Foundation UK 2017b). Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР, 2012) опублікувала аналогічні дані щодо населення працездатного віку: серед людей із клінічними психічними розладами понад 5 % мають тяжке психічне захворювання та близько 15 % — психічне захворювання середнього ступеня тяжкості. Приблизно 85 % умов психічного здоров’я працівників не діагностовано.

Один із чотирьох дорослих має певні проблеми з психічним здоров’ям, один із п’яти працівників — в анамнезі певний психологічний стан, але упереджене ставлення і дискримінація сприяють створенню бар’єрів. Щоб забезпечити гідне ставлення до осіб із психічними розладами, потрібна активна участь кожного члена суспільства як у громаді, так і на робочому місці. І хоча дедалі більше роботодавців намагаються підтримувати здоровий психологічний мікроклімат на робочому місці, сьогодні, на жаль, немає спільного бачення та плану дій щодо його покращення.

Депресія і тривожні розлади — найпоширеніші порушення психічного здоров’я, які негативно позначаються на здатності працювати продуктивно. У всьому світі від депресії, яка є однією з провідних причин інвалідності, страждає понад 300 млн осіб. А близько 260 млн живе з тривожними розладами, до того ж часто люди страждають від обох цих проблем.

За даними нещодавно опублікованого дослідження, яке виконане під керівництвом ВООЗ, підтверджено, що внаслідок депресії та тривожних розладів відбувається зниження продуктивності праці, що обходиться світовій економіці щороку в 1 трлн дол. США.

Згідно з доповіддю Всесвітньої федерації охорони психічного здоров’я (WFMH, 2017), 10 % працюючого населення припиняють роботу через депресію. Під час одного епізоду депресивного розладу в середньому втрачається 36 робочих днів. 50 % людей із депресією не приймають ліки. Когнітивні симптоми депресії, такі як складнощі концентрації уваги, прийняття рішень та запам’ятовування, становлять 94 %. Що спричиняє значні порушення робочого процесу та зниження продуктивності праці. 43 % керівників хочуть поліпшити політику щодо охорони психічного здоров’я на робочому місці. Людям важко розкрити, що вони мають проблеми з психічним здоров’ям, але ніхто не захищений від цього.

Роботодавці та керівники, які організовують у себе на підприємстві ініціативи з охорони психічного здоров’я на робочому місці і підтримують працівників, які мають порушення психічного здоров’я, виграють, адже в підсумку отримують не лише здоровіші, а й продуктивніші кадри. Навпаки, несприятлива атмосфера на робочому місці може призвести до розвитку фізичних і психічних розладів, зловживання алкоголем або іншими психоактивними речовинами, прогулів та ін.

Міністерство охорони здоров’я і соціального захисту США опублікувало рекомендації щодо створення дружнього до психічних проблем робочого середовища, що передбачає:

• відкритість для всіх кваліфікованих кандидатів при прийомі на роботу; різноманітність цінується;
• забезпечення охорони здоров’я, що розглядає психічні захворювання з такою ж актуальністю, як і фізичні хвороби;
• наявність програм і практик, які сприяють та підтримують здоров’я людей та/або баланс між роботою і повсякденним життям;
• тренінги для керівників і провідних фахівців із питань проблем психічного здоров’я на робочому місці, зокрема ідентифікація проблем, асоційованих із продуктивністю праці, що можуть свідчити про стрес у працівників та необхідність у зверненні до спеціалістів задля оцінки стану особи;
• захист і конфіденційність інформації про здоров’я працівників;
• застосування Програми психологічної підтримки співробітників або інші відповідні ресурси для надання допомоги;
• підтримку працівників, які звертаються за медичною допомогою, потребують госпіталізації та видачі лікарняного листка, включно з плануванням повернення на роботу;
• в разі виникнення потреби залишити роботу, забезпечення «гідного звільнення» працівника як корпоративного пріоритету; бесіди з усіма працівниками щодо рівних можливостей працевлаштування людей з обмеженими можливостями, та інших тем, які стосуються здоров’я, що сприятиме створенню благоприємного клімату, прийняттю інаковості, антистигматизації та антидискримінації на робочому місці.

Підготувала Тетяна Ільницька