Посттравматичні неврологічні порушення — біорегуляційний підхід до лікування

Лікування пацієнтів із неврологічними патологіями, ­зокрема пов’язаними з травмами, ускладнене важкою доступністю центральної нервової системи (ЦНС) для багатьох препаратів за ­неушкодженого гемато­енцефалічного бар’єру, недостатньо вивченим пато­генезом цих захворювань, неможли­вістю одно­часного впливу на всі його ланки, несумісністю окремих лікарських засобів, побічними ­реакціями та індивідуальною чутливістю, а ­також ­потребою в застосу­ванні широкого ­арсе­налу медпрепаратів (Соколова, 2006).

Це зумов­лює доцільність ­поєднання в ліку­ванні паці­єнтів із неврологічними захворюван­нями ­загальноприйнятого (алопатичного) ­напряму та біорегуляційної тера­пії, в ­основі якої — оцінювання здатності орга­нізму хворого до авторегуляції фізіологічних мереж на різних рівнях (молекулярному, клітин­ному, тканинному, органному, ­системному). Стан ­такої авторегуляції є визначаль­ним показником здоров’я пацієнта (Goldman et al., 2015).

Комплексні біорегуляційні препарати, дія яких спрямована на тканинний та органний рівні, активізують і регулюють захисні меха­нізми організму. До їх складу входять речовини рослинного, мінерального та тваринного походження, які чинять широ­кий спектр ­біорегуляційної дії із забезпеченням модулювального ­ефекту. Ці препарати практично не спричиняють побічних реакцій. Їх ­можна призначати в ­комплексі з традиційною терапією, що значно підвищує ефективність лікування та дає змогу уникнути поліпрагмазії (Винничук и ­Засуха, 2003; Соколова, 2006).

Одним із таких препаратів, який ­широко застосовують у неврологічній ­практиці, є ­Церебрум композитум Н (виробник Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ, ­Німеччина). Він чинить вплив на різні ланки ЦНС і застосовується за різних порушень функцій головного мозку. Препарат випускається у формі розчину для ін’єкцій. Основними складовими частинами Церебрум композитум Н є біокомпоненти з органів здорових тварин (головний мозок ембріона свині, печінка, плацента) та рослинно-­мінеральні складові (загалом 26 потенційованих компонентів). Для Церебрум композитум Н характерний широкий спектр фармако­логічної дії, ­зокрема ­сприяє збільшенню ­об’єму мозко­вого крово­току, активує нейро­метаболізм, зменшує виразність венозної дисциркуляції, ­чинить ноо­тропну, ­метаболічну, ­психотропну, анти­депресивну, ангіопротективну дію. Крім того, препарат має додаткові ­ефекти: імуно­модулювальний, спазмолітичний, венотонізувальний (Винничук, Засуха 2003; Шамугия и Тимош­ков, 2013).

Черепно-­мозкові травми (ЧМТ) належать до найпоширеніших травматичних уражень (30–40 %, а серед причин інвалідності — 25–30 %). Щороку їх реєструють у 2–4 на 1 тис. осіб, а, за даними Все­світньої організації охорони здоров’я, цей показ­ник зростає в середньому на 2 % (Зозуля та ін., 2022). Особливої актуальності проблема лікування ЧМТ набула в умовах воєнного стану в Україні, зокрема мінно-­вибухової травми (МВТ) — однієї з основ­них причин захворюваності та смертності військовослужбовців і цивільних у районах ­проведення бойових дій. Такі травми можуть бути леталь­ними або їх наслідки матимуть ­хронічний пере­біг, що часто призводить до інвалідизації (із повною або частковою втратою праце­здатності) та до зниження якості життя.

Крім основного медикаментозного ліку­вання (протинабрякові, седативні, гемо­статичні чи вазоактивні засоби), доведено ефективність застосування у гострому пе­ріоді ЧМТ біорегуляційних препаратів, які забезпечують швидкий регрес загальномозкових симптомів і вегетативних порушень, зменшують тяжкість набряку мозку, знижують частоту виникнення запальних процесів. У період посттравматичної реабілітації для кращого відновлення та профілактики ускладнень доцільним є призначення препарату Церебрум композитум Н (Чернышов, 2004). Зазвичай призначають курс щонайменше із п’яти внутрішньо­м’язових ін’єкцій (по 2,2 мл двічі-­тричі на тиждень) (Соко­лова, 2006).

Поліпшуючи кровозабезпечення та мікро­циркуляцію в ЦНС, препарат стимулює роботу вищих регуляторних і надсегментарних вегетативних центрів (Попович, 2014). Описано клінічні спостереження ­пацієнтів із внут­рішньомозковими гематомами, що спричиняли тяжкий стан (наприклад, кома, порушення дихання), для комплекс­ного ліку­вання яких успішно ­застосовували препарат Церебрум композитум Н. Після проведення хірургічного лікування (краніо­томія, зовнішнє вентрикулярне ­дренування) вони проходили курс комплексної реабілітації, зокрема із застосуванням ін’єкцій Церебрум композитум Н, що сприяло ­практично повному відновленню нормального стану здоров’я (Дзеніс та ін., 2015; 2017).

Не меншу проблему, ніж ­фізичні ушкодження ЦНС, становлять ­психічні ­травми та спричинені ними розлади. Це пов’язано як зі зростанням частоти психо­травмувальних подій у сучасному світі, так і зі збільшенням обсягу даних про важ­ливу роль психотравм у розвитку психіат­ричних розладів.

Попри ­безперечні успіхи фармако­логічної терапії психічних захворювань, фахівці визнають зростання частоти випадків терапев­тичної резистентності та тяжких ускладнень, що спонукає до ретельного оціню­вання ­користі та ­шкоди психофармако­терапії (Игумнов и др., 2010; Румянцева и Степанов, 2012). Зокрема, продовжується пошук альтернативних медикаментозних методів лікування психічних розладів, до яких належить й терапія біорегуряторними препаратами. Найчастіше її застосовують як додаткову до традиційної схеми лікування (психофармакотерапія чинить вплив на біо­хімічні процеси, залучені до синаптичної пере­дачі, а біорегуляційна терапія відновлює порушені процеси регуляції, ­діючи на міжклітинний матрикс).

Так, у дослідженні, аналізуючи ефективність комплементарної терапії, вивчали 86 випадків психічних розладів (як-от рекурентний депресивний синдром, ­розлади шизофренічного спектра, агорафобія з панічним розладом, генералізований тривож­ний розлад, обсесивно-­компульсивні розлади та тривожно-­депресивний стан) у пацієнтів, які отримували лікування амбулаторно впродовж 3 років. Усі учасники мали ­фізичну травматизацію, зумовлену ­різними чинни­ками; 56 % — ­­­­психічні ­впливи трав­ма­тичного характеру. Крім астеніч­ного симптомо­комплексу, в усіх пацієнтів були перманентні й пароксизмальні вегето-­судинні ознаки, а також когнітивні порушення. На додаток до психофармако­терапії (антипсихотики, ­антидепресанти, транквілізатори) учасники ­дослідження отри­мували біорегуляційні препарати, ­зокрема Цереб­рум композитум Н. Результатом ­такої комплемен­тарної терапії стала редукція ­астенічних і когнітивних симптомів у 58 % пацієнтів уже на 7–10-й день. Після курсу комбінованого лікування (3–4 міс.) 42 % учасників дослідження були переведені на підтримувальну терапію виключно біо­регуляційними препаратами (1–2 ін’єкції на тиждень), 58 % продовжили лікування психофармакологічними засобами, отримуючи 1–2 рази на рік курси біорегуляційними ­препаратами (­Румянцева и Степанов, 2012). Отже, застосування біорегуляційних препаратів, зокрема Церебрум композитум Н, є перспективним підходом до лікування паці­єнтів із посттравматичними невро­логічними порушеннями.

Підготувала Наталія Купко