Міжнародний день безпечного інтернету

 

 

 

«Створюй, спілкуйся та поважай: кращий інтернет починається з тобою» — під таким гаслом 5 лютого 2019 року світ відзначав Міжнародний день безпечного інтернету (Safer Internet Day), який був заснований Єврокомісією 2004 року, його традиційно святкують у перший вівторок останнього місяця зими.

Цього року близько 140 країн долучилися до Дня безпечного інтернету, а в Україні понад 1 тис. 240 ­організацій узяли участь у заходах, ­присвячених згаданій події. Їх мета — створення ­безпечного і якісного інформаційного простору для всіх, а особливо — для наймолодших користувачів.

«Діти у все більш ранньому віці починають користуватися глобальною мережею. У деяких країнах діти віком до 15 років користуються інтернетом навіть частіше, ніж дорослі віком від 25 років», — зазначила на прес-конференції координатор Національного комітету Дня безпечного інтернету Олена Черних. Так, за даними організації ЮНІСЕФ (Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй), 2017 року кожен третій користувач Інтернету був молодою людиною віком до 18 років. На ­глобальному рівні інтернет-користувачами є 70,6 % молодих людей віком від 15 до 24 ­років (зокрема в Україні 50,2 % дітей ­віком до 15 років вже є онлайн). За статистикою, в Україні 93,1 % дівчат віком від 15 до 24 років користуються Все­світ­ньою павутиною (серед хлопців ­цього віку частка інтернет-користувачів дещо нижча — 87,3 %. Експерт за­значила, що нині в Україні очікують ­рішення з Брюсселю щодо приєднання нашої країни до загальноєвропейської мережі Центрів безпечного інтернету.

Чим саме може бути небезпечним інтернет? Олена Черних розповіла, що під час освітніх заходів, організованих Національним комітетом Дня безпечного інтернету в Україні, проводили опитування дітей, зокрема ставили запитання про найбільші, на їхню думку, загрози в глобальній мережі. Найчастішими відпо­відями були: ЧСВ (інтернет-мем, російською «чувство собственной важности»), монетизація контенту на YouTube, хейтери (англ. hate — «ненависть», тобто особи, які висловлюють ненависть чи зневагу).

Крім того, за даними ЮНІСЕФ, перед 90 % українських користувачів інтер­нету віком від 15 до 24 років постають ­загрози онлайн-насильства, домагань і кібер­булінгу (англ. cyber — «віртуальний» і bully — «­хуліган, кривдник») — психо­ло­гічного терору, цькування в ­інтернет-­просторі.

Відповідно до статистичних даних, від кібербулінгу більше потерпають старші діти, жодна дитина не є захищеною від шкідливого онлайн-­контенту, ­сексуальної експлуатації, насильства та булінгу в інтернет-просторі. Кібер­булінг може спричинити серйозну ­шкоду, оскільки він швидко охоплює широку аудиторію та може ­залишатися онлайн на невизначений термін, «полю­ючи» на своїх жертв протягом ­усього їхнього життя.

Булінг та кібербулінг підживлюють один одного, ­формуючи замкнене середовище поведінки, що руйнує життя. Жертви кібербулінгу значно частіше вживають алкоголь, наркотики та пропускають школу, ніж інші діти. Імовірніше, що вони будуть гірше навчатися, мати нижчу самооцінку та проблеми зі здоров’ям. У критичних випадках кібербулінг може навіть призводити до само­губств.

На особисті теми з незнайомими людьми в інтернеті спілкується 26 % молоді віком 15–24 років, а близько третини опитуваних цього самого віку зізналися, що про них поширювалась особиста інформація в глобальній ­мережі без їхньої згоди на те (фото, відео, дописи).

За даними ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури) щодо поширеності кібербулінгу в розвинених країнах, частка дітей та підлітків, які стикаються із цим явищем, становить від 5 до 21 %, і дівчата мають більшу ймовірність постраждати від нього, ніж хлопці.

ЮНІСЕФ нещодавно проводив опитування, яке тривало близько 5 тижнів та охоплювало понад 1 млн молодих осіб із 160 країн, а також серію молодіжних дебатів із хештегом #ЗУПИНИТИнасильство (#ENDviolence Youth Talks). Діти та молодь з усіх куточків світу висловлювали думки про те, що їхні батьки, вчителі та органи влади можуть зробити, аби убезпечити їх.

«Одним із найпотужніших засобів запобігання та протидії булінгу та кібербулінгу вони називали доброту. Діти говорять абсолютно чітко: в інтернеті не залишилося доброти, — наголосила Laura Bill, заступник Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні. — Саме тому в День безпечного інтернету ЮНІСЕФ слідом за дітьми закликає всіх ставати добрішими онлайн та вживати серйозніших зусиль, щоб інтернет був безпечнішим місцем для всіх».

Зокрема, ЮНІСЕФ планує й надалі впроваджувати ініціативи, до яких будуть залучатися діти, молодь, батьки, вчителі, допомагаючи їм стати відповідальними користувачами інтернету. Вони охоплюватимуть широкий спектр тем, таких як критичне мислення, медіаграмотність та цифрові навички, кібер-­гігієна, необхідні для виявлення фальшивих новин і ризиків, що виникають внаслідок створення онлайн-­технологій, та боротьби з ними.

«Дорослим варто намагатися дивитися на деякі питання щодо ­кібербезпеки очима дітей. Я впевнена, що не кожен дорослий у навчальному закладі зараз зможе надати підтримку й допомогу дитині. У нас дуже великий «цифровий розрив». Тому важливо залучати і дітей до тих рішень, які стосуються їх та їхньої безпеки, — зазначила Олена Черних. — Ми, як Центр із кращого інтернету, у співпраці з Інтернет Асоціацією України, Міністерством освіти і ­науки України та Департаментом кібер­поліції зможемо створити Центр безпечного інтернету в Україні, який буде працювати не лише один день у перший вівторок лютого, а щодня».

У рамках програми створення безпечного інтернету Facebook відкрила портал для батьків, який має ­допомогти їм навчити дітей безпечно користуватися соцмережами. На порталі представлено такі розділи, як «Перші кроки у Facebook», «Правила безпеки», «Пора­ди для батьків» і «Поради експертів».

Стежити за Днем безпечного інтернету та пов’язаними з ним заходами як в Україні, так і у світі, можна за хештегами #SID2018 та #SaferInternetDay у соціальних мережах.

Підготувала Наталія Купко