Ефективність прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу

Генералізований тривожний розлад (ГТР) є найбільш поширеним серед тривожних розладів у дорослих. Він асоційований із високим рівнем тривоги та тяжким порушенням функціонування. Сьогодні для лікування ГТР можливо засто­совувати препарати різних класів, проте понад 50 % пацієнтів не досягають адекватної відповіді. Ця проблема зумовлює необхідність подальшого вивчення нових терапевтичних опцій, здатних полегшити симптоми та покращити якість життя хворих на ГТР.

В статті «Pregabalin for generalized anxiety disorder: an updated systematic review and meta-analysis» представлено резуль­тати мета­аналізу M. B. Generoso et al. щодо оцінки ефективності прегабаліну порівняно з плацебо в полегшенні симптомів триво­ги в пацієнтів із ГТР. Дані були опуб­ліковані в журналі International Clinical Psychopharmacology (2017;32(1):49–55). Автори провели систематичний огляд фахової літератури Medline, Embase та інших баз даних. Відібра­ні для аналізу пуб­лікації відзначались низьким ризиком систематичної помилки і низьким ступенем гетерогеннос­ті, що підвищує достовірність отриманих результатів. У підсумку до метааналізу включили вісім рандомізованих контрольованих дослід­жень (n = 2299 пацієнтів), у яких прегабалін у різних дозуваннях порівнювали з плацебо. Встановлено, що дієвіс­ть прегабаліну значно перевершувала плацебо. Дані мета­регресійного аналізу засвідчили ефективність прегабаліну в полегшенні симптомів ГТР, яка не залежала від супутніх чинників. Щодо дострокового виходу пацієнтів із дослід­ження (як показника безпеки), то він у групі прийому прегабаліну статистично не відрізнявся від групи плацебо та був значно кращим, аніж під час прийому бензодіазепінів.

Крім того, прегабалін можна застосовувати як препарат першої лінії терапії при ГТР, замість селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) й інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН). Що зазна­чили M. Buoli et al. у статті«Pharmacokinetic evaluation of pregabalin for the treatment of generalized anxiety disorder», яка була опублікована в жур­налі Еxpert Оpin Drug Metab Toxicol (2017;13(3):351–359). Автори провели дослідження, в якому мали на меті вивчити фармакокінетику прегабаліну та її значення в лікуванні осіб із ГТР.

Так, у базах даних Medline, ISI, Web of Knowledge та Medscape було здійснено пошук за ключовими словами: «прега­балін», «фармакокінетика», «взаємодії», «ГТР», «тривога» і «переносимість» без обмежень за методологією або роком публікації. Аналіз отриманих даних продемонстрував, що прегабалін є безпечним та ефективним у лікуванні ГТР. Короткий період напівжиття (попередження стійких побічних ефектів), відсутність активних метаболітів та взаємодій із системою ферментів CYP — вигідні фармакокінетичні особливості в лікуванні пацієнтів із ГТР, ­зокрема хворих із коморбідною депресією або іншими патологічними станами. Однак препарат слід призначати з обережністю пацієнтам, які приймають деякі антигіпертензивні або антимікробні препарати, що можуть погіршувати функцію ­нирок.

U. Altunoz et al. у статті «Clinical characteristics of generalized anxiety disorder: older vs. young adults», яка опуб­лікована в Nordic Journal оf Psychiatry (2017;24:1–6), представили результати дослідження, де порівнювали клінічну картину, тяжкість симптомів і відповідь на лікування у хворих на ГТР молодшого та старшого віку. До аналізу включили 102 пацієнти віком ≥ 65 років (зі збереженою когнітивною функцією) та 64 — віком < 45 років із ГТР, який ­діагностовано відповідно до критеріїв DSM-IV-TR. В обох групах для обстеження послуговувалися: соціально-­демографічною анкетою; структурованим клінічним ­інтерв’ю для діаг­ностики розладів за посібником ­DSM-IV (SCID-1); опитувальником поведінкових критеріїв ГТР за DSM-5; шкалою депресії Гамільтона (HAM-D); шкалою тяжкості ГТР (GADSS) та шкалою дезадаптації ­Шихана (SDS). Було встановлено, що пацієнти з ГТР старшого віку мають більш виражені розлади сну, частіше страждають на супутню депресію та рідше звертаються за допомогою до родичів і знайомих.

Крім того, у вказаної групи хворих спостерігали відносно менш тяжкі прояви ГТР, проте через надмірні хвилювання ступінь дезадаптації в них був набагато вищим. Пацієнти старшого віку більше переймались власним здоров’ям і добробутом родини, тоді як пацієнти молодого віку більше хвилювались за майбутнє та здоров’я інших людей.

У разі призначення прегабаліну важливим завданням є визначення того, в яких хворих на ГТР найвірогідніше буде отримана адекватна відповідь на лікування. Задля ідентифікації предикторів відповіді на ­терапію вказаним препаратом S. A. Montgomery et al. об’єднали дані дев’яти рандомізованих подвійних сліпих контро­льованих плацебо короткочасних досліджень II і III фази, в яких вивчали ефективність прегабаліну у хворих на ГТР. Результати цього аналізу наведено в статті «Early improvement with pregabalin predicts endpoint response in patients with generalized anxiety disorder: an integrated and predictive data analysis», що опублікована в журналі International Clinical Psycho­pharmacology (2017;32(1):41–48). Парамет­рами, які характеризували ефективність згаданих інтервенцій, стали загальна оцінка за шкалою тривоги Гамільтона (HAM-A), а також за її психічною та соматичною субшкалами. Під час предиктивного моделювання дослідники оцінювали вихідні характеристики пацієнтів та ранню відповідь на лікування. Загалом до аналізу увійшли 2155 осіб, з яких 1447 — приймали прегабалін і 708 — плацебо. Порівнюючи з плацебо, прийом прегабаліну асоційований зі значним зниженням загального бала за шкалою HAM-A (терапевтична різниця –2,61; 95 % довірчий інтервал [ДІ] від –3,21 до –2,01; р < 0,0001), також за субшкалами психічної і соматичної тривоги (–1,52, 95 % ДІ від –1,85 до –1,18, р < ,0001; та –1,10, 95 % ДІ від –1,41 до –0,80, р < 0,0001 відповідно). На застосування прегабаліну відповідь за перші 1–2 тижні (≥ 20 або ≥ 30 % покращення стану під час оцінювання сумарного бала та за субшкалами психічної й соматичної тривоги за шкалою НАМ-А) була достовірним предиктором ≥ 50 % зниження загального бала за шкалою НАМ-А в кінці лікування. Автори дійшли висновку, що прегабалін є високоефективним препаратом у терапії ГТР. До того ж пацієнти з ранньою відповіддю на препарат із більшою вірогідністю досягають значного полегшення симптомів ГТР у разі продовження лікування.

Підготував Олексій Терещенко