сховати меню

Звернення до читачів головного позаштатного спеціаліста МОЗ України за фахом загальна практика – сімейна медицина, доктора медичних наук, професора Олександра Івановича Сердюка

Шановні друзі та колеги!

1_2.jpg Вітаючи Вас із відкриттям нового фахового видання, хочу відмітити, що психічне здоров'я та благополуччя є важливими складовими високого рівня якості життя кожної людини, дозволяє їй вважати себе повноцінною та активною частиною суспільства.
Слід також відзначити, що високий рівень психічного здоров'я населення є одночасно фактором та показником, який бере участь у формуванні соціальної єдності, продуктивності праці, суспільного спокою та стабільності держави.
На жаль, за останні десятиріччя в Україні зафіксовано негативні тенденції показників психічного здоров'я: постійно збільшується кількість пацієнтів, які потребують допомоги психіатра та нарколога, зростає розповсюдженість психічних розладів. Характерно, що в структурі психічної патології відзначається зростання частки непсихотичних розладів, психічних розладів органічного походження, шизофренії та розумової відсталості.
Протягом багатьох років не зменшується і кількість суїцидальних спроб та завершених суїцидів як серед дорослих, так і серед дитячого населення, збільшуються контингенти хворих, які мають групу інвалідності внаслідок психічних розладів. Актуальними залишаються проблеми алкоголізму та наркоманії. Все це зумовлює значні соціальні та економічні втрати суспільства.
Характерною рисою стану психічного здоров'я населення сучасної України є перебування переважної частини українців у стані хронічного психічного дискомфорту, який ще не є психічним розладом, але й не дає можливості вважати людей, що знаходяться в такому стані, здоровими.
Виходячи з позиції сучасних вимог ВООЗ із формування здорового способу життя та пріоритетів профілактичного напряму розвитку суспільних систем охорони здоров'я, саме такі стани хронічного дохворобливого душевного дискомфорту повинні стати головною мішенню національної охорони психічного здоров'я.
Важливе місце також посідає проблема охорони психічного здоров'я у широкому розумінні, яка включає здоровий спосіб життя сучасної людини в складних умовах інформаційних, техногенних, мікро- та макросоціальних впливів.
Зміна стратегії та зосередження зусиль на проблемах психічного здоров'я, формуванні здорового способу життя та створенні позитивних стереотипів поведінки дозволить таким чином перерозподілити функціональні обов'язки первинної ланки та спеціалізованої психіатричної служби в рамках системи охорони психічного здоров'я, щоб використати обмежені ресурси останньої максимально ефективно.
Не зменшуючи ролі високоспеціалізованих психіатричних служб, завданням яких є надання допомоги та соціального захисту хворим на психічні розлади, підкреслимо, що саме лікар первинної медико-санітарної допомоги має можливість ефективно і комплексно проводити первинну та вторинну профілактику психічних захворювань, наркоманії та непсихотичних порушень, діагностику психічних розладів, корекцію станів психічної дезадаптації та лікування порушень психічної сфери у хворих на соматичні захворювання.
Проте навіть розуміючи надзвичайну важливість саме цих елементів у покращанні стану психіатричного здоров'я населення, згадані функції персонал первинної ланки виконує сьогодні лише частково. Причинами цього є низький кваліфікаційний рівень лікарів загальної практики та медичних сестер у наданні психіатричної та психологічної допомоги, відсутність спеціальної літератури та відпрацьованих простих методик діагностики, лікування та популяризації здорового способу життя.
Для вирішення цих питань мають бути залучені передові досягнення психоневрологічної науки. Ефективними формами розповсюдження передового позитивного досвіду є, безперечно, організація спільних науково-практичних конференцій та семінарів для лікарів загальної практики та спеціалістів у галузі психіатрії, розробка та видання спеціальної літератури з психоневрології та наркології для лікарів первинної ланки. Треба також визнати, що надзвичайно важлива роль у цьому належить спеціальним науковим виданням, які мають стати ефективними форумами для фахового обговорення цих проблем та пошуків оптимальних шляхів їх подолання.
Сподіваюся, що й новий журнал буде виконувати цю важливу соціальну функцію.
Бажаю творчих успіхів як його редакції, так і всім майбутнім авторам та читачам.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2006 Рік

Зміст випуску 1 (1), 2006

Випуски поточного року

Зміст випуску 1, 2024

  1. І. М. Карабань, І. Б. Пепеніна, Н. В. Карасевич, М. А. Ходаковська, Н. О. Мельник, С.А. Крижановський

  2. А. В. Демченко, Дж. Н. Аравіцька

  3. Л. М. Єна, О. Г. Гаркавенко,