Розділи: Огляд |

Від безперервності психопатології до неперервного надання медичної допомоги

 

 

За матеріалами Європейської конференції з питань психічного здоров’я молоді (16-18 грудня 2014 р., Венеція, Італія)

Д.І. Марценковський,
ТМО «Психіатрія», м. Київ

У грудні 2014 р. в італійському місті Венеція відбулася Європейська конференція StraMeHS, присвячена проблемам психічного здоров’я молоді, а також спадкоємності та безперервності психіатричної допомоги при переході споживачів психіатричних послуг від дитячо-підліткових сервісів до служб для дорослих на рівні міністерств охорони здоров’я країн ЄС. Захід був організований Генеральним директоратом з питань охорони здоров’я і захисту прав споживачів Європейської комісії, Центром клінічних досліджень Святого Іоанна Божого у м. Брешіа (Італія), Міністерством охорони здоров’я Італії і регіону Венето та Європейською психіатричною асоціацією. Окрім того, у конференції взяли участь фахівці міжнародних організацій, серед яких Європейське товариство дитячої та підліткової психіатрії, Європейська федерація асоціацій сімей осіб із психічними захворюваннями, Глобальний альянс пропагандистських мереж з психічних розладів – Європа, Європейська федерація психологічних асоціацій, Італійське товариство дитячої та підліткової нейропсихіатрії. Україна також була серед країн-учасниць конференції. Серед членів робочої групи, що працювала над підсумковою резолюцією, був і головний позаштатний психіатр МОЗ України за спеціальністю «дитяча психіатрія» та керівник секції дитячої психіатрії Асоціації психіатрів України Ігор Марценковський.

За наявними даними, молоді люди віком від 10 до 24 років становлять 27% усього населення планети. При цьому слід відзначити, що близько 75% психічних розладів вперше виникають у віці до 25 років (Kessler et al., 2007). Так, у численних дослідженнях було продемонстровано, що більшість психічних захворювань маніфестують у дитячому віці, а також доведено безперервність їх перебігу від підліткового до зрілого віку, що підкреслює необхідність вивчення психопатології з точки зору вікового поліморфизму та патопластики на різних етапах розвитку. Новими проблемами психіатричних служб для дорослих стали гіперкінетичні (з дефіцитом уваги й гіперактивністю) розлади та розлади аутистичного спектра. Донедавна такі захворювання у дорослому віці психіатрами України не діагностувалися.

З іншого боку результати нещодавно проведених довгострокових лонгітудинальних досліджень також показали, що багато розладів, які маніфестували в дитячому/підлітковому віці, через деякий час мали спонтанну ремісію. Віддалений катамнез багатьох підліткових хвороб дає підстави для оптимізму і дозволяє припустити, що втручання, які скорочують тривалість епізодів психічних розладів, можуть запобігти частим загостренням протягом подальшого життя. Так, зокрема, ранні інтервенції при дитячих депресіях знижують ризик виникнення афективних розладів у подальшому житті. Терапевтичні втручання при психічній травматизації та порушеннях батьківської прив’язаності в перші роки життя і профілактичні заходи, скеровані на сприятливі й несприятливі середовищні впливи, можуть знижувати ризик розвитку тяжких розладів психіки та поведінки, а також зменшувати вразливість до травматичних подій у майбутньому. Окрім того, наведені дані пояснюють важливість подальших наукових досліджень з питань психіатрії розвитку.

Психіатричні служби, які надають допомогу дітям і дорослим, працюють відокремлено й погано координують свою діяльність. Важливо підкреслити, що підлітки мають відмінні від дітей та дорослих специфічні особливості порушень психіки й поведінки, а тому потребують спеціальних високоспеціалізованих терапевтичних втручань і специфічних форм соціальної підтримки. Також вони подекуди залишаються поза увагою як дитячої, так і дорослої служб психіатричної допомоги, уникаючи наявних форм допомоги або не маючи змоги адекватно скористатися можливостями, які ті надають.

Молоді люди віком 18-25 років, які є споживачами психіатричної допомоги для дітей/підлітків після досягнення повноліття, нерідко фактично позбавляються доступу до спеціалізованих форм допомоги. Як приклад, можна привести проблеми дітей з аутистичними розладами. Так, сервіси, що надають спеціальні освітні послуги, АВА-терапія, розвиваючі втручання за програмою TEACH для молоді в більшості країн Європи залишаються малодоступними. На додаток, діти з гіперкінетичним розладом після досягнення повноліття мають обмежений доступ до сучасних лікарських засобів, зокрема похідних метилфенідату. Це є однією з причин зростання у когорті зазначених осіб дрібної злочинності та застосування по відношенню до них примусових заходів медичного характеру. Шизофренія у пацієнтів даної вікової категорії потребує більш активної терапевтичної стратегії, спрямованої на досягнення якісної ремісії та повне відновлення рівня функціонування, який мав місце до захворювання. Молоді люди повинні мати доступ до найсучасніших антипсихотичних і тимоаналептичних засобів, проте, на жаль, вони не завжди є пріоритетом при забезпеченні сучасними препаратами. Перевагу в більшості випадків надають хворим, що не продемонстрували хорошої терапевтичної відповіді на традиційні лікарські засоби, а також яким довелося відмовитися від прийому конвенційних засобів внаслідок неприйнятних побічних ефектів. В Україні після досягнення підлітком повноліття психіатри, що надають психіатричну допомогу в дорослому віці, нерідко переглядають діагнози, кардинально змінюючи терапію. Те саме стосується й програм соціальної підтримки, реабілітаційних програм. Так, діти з аутистичними розладами, що мали інвалідність з дитинства, втрачають інвалідність після досягнення повноліття.

Таким чином, служби охорони психічного здоров’я не можуть гарантувати безперервність лікування. На жаль, наявна організація роботи Спеціалізованої служби дитячого і підліткового психічного здоров’я (CAMHS) та Служби охорони психічного здоров’я дорослих (AMHS), що діють у країнах ЄС, часто створює перешкоди для забезпечення безперервності медичної допомоги. Саме тому потрібно посилити надійність та потужність, а також оптимізувати поточну діяльність CAMHS і AMHS (McGorry, 2007).

Важливо зазначити, що у ході конференції StraMeHS було сформульовано ряд першочергових цілей та задач для оптимізації роботи системи охорони психічного здоров’я в Европі. Так, було визнано, що наявні на сьогодні послуги з охорони психічного здоров’я охоплюють лише незначну частину потреб осіб із такими проблемами й людей, які ними опікуються. Окрім того, було вирішено зібрати інформацію про поточний стан потреб у сфері психічного здоров’я молоді, а також зробити все необхідне для підвищення рівня надання відповідних послуг спеціалістами належної кваліфікації. Також учасники заходу прийшли до висновку, що потрібно організувати збір даних про успішні моделі надання послуг молоді з розладами психіки та поведінки, міжвідомчої взаємодії служб охорони психічного здоров’я для дітей, органів у справах опіки та піклування, соціальної підтримки молоді, спеціалізованих клінік для молоді з сензитивними проблемами, у тому числі в країнах із перехідною економікою.

Найважливішим підсумком конференції стало прийняття рішення стосовно розробки та публікації концепції, яка стане основою для обговорення сфер компетенції служб охорони психічного здоров’я для дітей, підлітків, молоді й дорослих, з метою використання її для розвитку національних, регіональних планів і програм щодо вдосконалення роботи даних служб.

У резолюції конференції було звернуто увагу на необхідність міжсекторного і міждисциплінарного співробітництва та координації у розвитку психіатричної допомоги молоді, а також зроблено наголос на важливості розробки програм профілактики психічних розладів, особливо в окремих групах (наприклад, біженців) з високим ризиком розвитку захворювань.

Підводячи підсумки, учасники зустрічі акцентували увагу на необхідності розробки нової парадигми психічного здоров’я молоді, що базуватиметься на доказових даних. Саме тому конференцію STraMeHS було спрямовано на підвищення рівня інформованості та обізнаності осіб, які надають послуги у сфері психічного здоров’я, керівників закладів охорони здоров’я, а також політиків щодо психічного благополуччя молоді та факторів, що на нього впливають. Cлід зазначити, що проведений науковий захід також був присвячений сприянню розвитку комплексних і безперервних моделей догляду та функціонування служб психічного здоров’я, орієнтованих на конкретні потреби молоді. Більш того, організатори мали на меті розробити рекомендації та налагодити контакти між представниками різних європейських країн для провадження спільних подальших кроків у цьому напрямку, а також збагачення і покращання усіх сфер системи охорони психічного здоров’я.

Поділитися з друзями:

Партнери

ЛоготипЛоготипЛоготипЛоготипЛоготип