Денис Угрин: «Раннє втручання може мати величезний вплив на траєкторію розвитку багатьох психічних захворювань»

На сьогодні проблема охорони психічного здоров’я дітей і підлітків має першочергове значення та є важливим напрямком соціальної політики держави. Остання повинна бути спрямована насамперед на реалізацію прав і законних інтересів дітей з особливими потребами та їх інтеграцію в суспільство.
Більше половини усіх психічних захворювань маніфестують у дитячому віці і є важким економічним тягарем як для родини, так і для суспільства в цілому. Близько 20-50% цих хвороб можна попередити за допомогою програми раннього втручання, яка на даний час інтенсивно впроваджується у багатьох країнах світу. Ця програма має за мету мінімізувати потенційну затримку розвитку дітей та послабити вплив умов, що призводять до порушення розвитку, а за допомогою профілактики та корекції порушень зменшити загальні витрати на освітні послуги таких дітей, задовольнити їх потреби та знизити ймовірність інституалізації, підготувавши їх до подальшого незалежного життя в суспільстві.
З проханням прокоментувати актуальність реформування системи охорони психічного здоров’я дітей і підлітків ми звернулися до лікаря-консультанта (клініка Модслі, Лондон), викладача кафедри дитячої психіатрії Інституту психіатрії Королівського коледжу Лондона Дениса Угрина.

– Пане Денис, які, на Ваш погляд, найбільш актуальні проблеми у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків, і в чому, власне, їхня актуальність?
– У Великобританії приблизно 10% дітей мають психічні розлади того чи іншого типу. І це не просто симптоми захворювань, а симптоми, які супроводжуються певною дисфункцією у різних сферах життя. На сьогодні існують деякі категорії психічних розладів, поширеність яких у Великобританії невпинно зростає, у першу чергу це аутизм. Коли я починав практикувати, розповсюдженість аутизму становила один випадок на 1000, зараз це вже близько 1 на 100. На жаль, я не можу достовірно відповісти, чому так сталося. Скоріш за все, така тенденція є наслідком покращення діагностики і зростання частоти звертань. Це також стосується й інших розладів. Наприклад, збільшилася кількість випадків діагностованої депресії у підлітків. І актуальність цієї проблеми не лише у значній поширеності, але й в суттєвому економічному «тягарі хвороби» як для самої дитини, її сім’ї, так і для суспільства в цілому. Також варто пам’ятати про страждання і повсякденні проблеми таких пацієнтів. Адже більшість дітей з психічними розладами не завдають жодної шкоди оточуючим, не потребують значних затрат на нянь і спеціальні школи, але їхнє соціальне функціонування є дуже обмеженим. Звичайно ж, коли ми виявляємо таких дітей, то намагаємося їм допомогти, і дуже часто такі спроби є ефективними. Тут дуже важливим є ставлення суспільства до людей із психічними розладами, оскільки рівень організації системи охорони психічного здоров’я в суспільстві є тестом на його зрілість.

…більшість дітей з психічними розладами не завдають жодної шкоди оточуючим, не потребують значних затрат на нянь і спеціальні школи, але їхнє соціальне функціонування є дуже обмеженим.

– Якими можуть бути шляхи вирішення проблем, що існують у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків?
– Є три основні речі, на яких слід зупинитися з цього приводу. По-перше, це попередження. По-друге – ефективне виявлення й раннє втручання. І по-третє, це довготривала реабілітація таких дітей.
Що стосується попередження розвитку тих чи інших психічних розладів у дітей та підлітків, у науковій літературі зустрічається досить мало відомостей про достовірно ефективні речі. Так, відомо, що одним із найбільш ефективних підходів для попередження психічних розладів серед дітей є хороші батьківські навички. З цією метою у Великобританії було створено Академію батьківства, яка фінансується державою. Її заснували для того, щоб надати можливість розвинути батьківські навички у тих родинах, які цього найбільше потребують.
Друга річ, про яку треба згадати, – проблема раннього виявлення психічних розладів і раннього втручання. Це особливо важливо при таких розладах, як аутизм, – чим раніше втручання починається, тим більш помітний ефект. Зараз у Великобританії багато уваги приділяється ранньому виявленню аутизму, а саме у перші два роки життя. Це стосується й інших психічних захворювань. Раннє втручання може мати величезний вплив на траєкторію розвитку багатьох психічних хвороб.
Ще одним дуже важливим компонентом є довготривала реабілітація таких дітей. Адже важливо не просто виявити таких дітей, а й допомогти їм стати повноцінними членами суспільства.

...дуже важливим є ставлення суспільства до людей із психічними розладами, оскільки рівень організації системи охорони психічного здоров’я в суспільстві є тестом на його зрілість.

– Які власне можливості існують для забезпечення раннього виявлення психічних розладів?
– Цю проблему слід розглядати з точки зору як громадського здоров’я, так і індивідуального. Що стосується громадського здоров’я, величезне значення має інформованість населення щодо ранніх симптомів захворювань. Коли людина має доступ до необхідної інформації, особливо сайтів з достовірними даними, підвищується можливість раннього виявлення таких хвороб.
З точки зору індивідуального здоров’я, основне завдання стоїть, у першу чергу, перед сімейними лікарями, які мають доступ до найширшого кола людей. Важливе значення також мають патронажні медсестри, які займаються підтримкою та санпросвітницькою роботою молодих породіль. У більш старшому віці дуже велику роль відіграють вихователі та вчителі в садочках і школах, які здатні виявити ті прояви психічних розладів, що менш очевидні вдома, наприклад неуважність.

…важливо не просто виявити таких дітей, а й допомогти їм стати повноцінними членами суспільства.

– Які сучасні підходи до лікування психічних розладів дитяча психіатрія як наука пропонує і які бачить ефективні форми допомоги дітям та підліткам з такими проблемами?
– Підхід до лікування психічних розладів у дітей складається із трьох компонентів – соціального, психологічного і біологічного, або фармакологічного.
Мабуть, треба почати з психологічного компоненту, який є основним. Нещодавно уряд Великобританії визнав економічну доцільність психологічного лікування і тепер чимало інвестує у покращення доступу до нього. На чолі з професором Layard був створений проект, мета якого – збільшення доступу дітей, які мають насамперед тривожні і депресивні розлади, до ефективної психотерапії, у першу чергу когнітивно-поведінкової (КПТ). І це відбувається на рівні сімейних лікарів та їхніх відповідників. Також були розроблені дуже точні фінансові моделі, які беруть до уваги структуру безробіття у Великобританії, оцінюють можливі шанси покращення й відновлення працездатності серед людей з психічними розладами. Проект показує високу фінансову ефективність психотерапії, зокрема КПТ, при тривожних, депресивних розладах, які складають більшість причин безробіття. Усі ці події є величезним кроком вперед, і я маю надію, що все більше дітей зможуть отримувати адекватну допомогу.
Стосовно соціальних втручань, вони теж займають особливе місце у терапії психічних розладів. У першу чергу, це школа, а саме відповідні школи для відповідних дітей. Серед інших соціальних факторів, які впливають на перебіг і траєкторію симптомів, – покращення соціальної ситуації у сім’ї, розвиток соціальної сфери дітей, залучення їх до секцій з фізичного виховання та спорту.
І останнє, про що слід зазначити, це фармакологія, яка відіграє ту чи іншу роль при різних захворюваннях. Взагалі, навчання лікарів основам фармакологічних втручань є дуже важливим, тому вивченню основ фармакотерапії в інтернатурі приділяється багато часу. На щастя, у Великобританії немає такої поліфармакотерапії, як в інших країнах. Тим не менш, побічні ефекти фармакотерапії, наприклад підвищення ваги при використанні антипсихотиків, є серйозною проблемою, яка вимагає мультидисциплінарного втручання. Мова йде не тільки про лікарів, а й про психологів, дієтологів та ін.

…за останні кілька десятиліть відмічається чітка тенденція зменшення фармакологічного і шпитального компоненту лікування, розширення психологічної та соціальної допомоги, підвищення уваги до профілактики й громадського здоров’я.

– Останнє питання стосується реформи системи охорони психічного здоров’я дітей та підлітків загалом. Що необхідно врахувати, щоб створити ефективну систему охорони психічного здоров’я цієї категорії пацієнтів в Україні?
– Дуже широке запитання. Мабуть, зупинимося на найважливіших аспектах. Думаю, що тут необхідно розглядати усі галузі охорони здоров’я, які займають певне місце у здоров’ї дитини. У галузі громадського здоров’я основний акцент ставиться на промоції здорового способу життя, обмеженні доступу до алкоголю, наркотиків, тютюну, пропаганді здорового статевого способу життя, фізичного виховання дітей. На рівні первинної ланки велике значення має навчання сімейних лікарів і медичних сестер. У Великобританії, наприклад, навчання сімейного лікаря після закінчення університету становить 5 років і обов’язково включає курс психіатрії, який є дуже важливим, бо саме такі лікарі займаються лікуванням 80-90% пацієнтів з депресією. На рівні вторинної ланки значення має підготовка дитячих психіатрів, яка у Великобританії триває 8 років після закінчення університету, та інших членів мультидисциплінарних команд, які працюють разом із лікарями. В першу чергу, це психологи, соціальні працівники, медичні сестри, трудотерапевти, логопеди, спеціалізовані вчителі та ін. У Великобританії відійшли від системи охорони здоров’я, орієнтованої на терапії у стаціонарі. Основне лікування відбувається амбулаторно, в тому числі і у первинній ланці.
Чи підходить така модель для України? Важко сказати. Є багато факторів, які на це впливають. Найважливішим з них є підготовка сімейних лікарів. Але для того, щоб сімейний лікар навчився правильно лікувати пацієнтів із психічними розладами, недостатньо прослухати курс лекцій. Необхідно певний час практикувати разом із психіатром та членами мультидисциплінарних команд в рамках інтернатури. Якщо ж говорити про динаміку розвитку охорони психічного здоров’я дітей у Великобританії в цілому, можна стверджувати, що за останні кілька десятиліть відмічається чітка тенденція зменшення фармакологічного і шпитального компоненту лікування, розширення психологічної та соціальної допомоги, підвищення уваги до профілактики й громадського здоров’я.

Підготувала Тетяна Ільницька
Поделиться с друзьями:

Партнеры

ЛоготипЛоготипЛоготипЛоготипЛоготип